2008 р. На Лютеранській згоріла пам’ятка архітектури

Олександр Куций, Павло Магнус

Дата: 17.05.2008

”Якісь подонки навмисне палять цей дім”, – каже ”ГПУ” 46-річний безпритульний Владислав. Чоловік три роки самовільно живе у відселеній п’ятиповерхівці на вул. Лютеранській, 32. У середу ввечері будинок згорів. За словами місцевих, його палять, напевне, вдесяте.

– Усе тріщало, диміло. Люди панікували – боялися, що згорять сусідні будинки. Пам’ятаю чотири випадки, як сюди приїжджали пожежні. Там усередині щось постійно палить молодьож, – розповідає 58-річна Катерина Володимирівна, прибиральниця магазину ”Липки”. Рената Зіченкова, 84 роки, яка живе по сусідству, додає: дім палав, як свічка.

У четвер увечері безпритульний Владислав зайшов у згорілу будівлю, аби відшукати речі. Там залишилося десяток сорочок, пара трусів, шкарпетки. Усе напевне залите водою, але чоловік вирішив пошукати. Він пригадує: 9 травня кілька молодиків у блискучих шкірянках палили вогнище на верхньому поверсі. Сиділи грілися.

Навколо будинку відгонить паленим, усередині багато води. На вхідних дверях скотчем приклеєні шість тюльпанів і маленький аркуш паперу.

”Мой любимый дом! Эти цветы – свидетельство, что моя любовь к тебе неизменна, где бы я не жила. 9 лет мы с тобой были в условиях жестокой военной окупации. Моя душа скорбит вместе с тобой об утраченном твоем величии, страдает от насилия, совершимого над тобой. Господи, сверши свой суд над насильниками. Диана”, – написано на аркуші жіночим почерком.

Місцеві кажуть: записку залишила жінка, яка все життя мешкала в будинку N 32. Її часто бачать на Лютеранській.

– Вона довго не хотіла переселятися, судилась, хотіла жити тут. ЖЕК протягнув у її кімнату світло, але газу й води не було. Рік тому нові власники будинку все ж переселили жінку в нову квартиру – на Севастопольській площі, – згадує прибиральниця Катерина Володимирівна.

Директор магазину ”Липки” Володимир Деркач стверджує, що в стінах відселеного будинку часто збирається молодь.

– Десять років цей дім значиться під реконструкцією. Влада міняє інвесторів, але жоден не починає ремонту. Це притон бомжів, наркоманів. У ньому п’ють, курять, коляться. Пусті бутилки кидають вниз. Міліція постійно забирає звідти когось. Два дні після рейду все спокійно. А потім знову злазяться, – додає Деркач.

Рената Зіченкова бачила, як у будівлі смажили шашлики.

Згорілий будинок N 32 – пам’ятка архітектури, зведений 1900-го. Усередині були мармурові сходи, але все цінне розбили й украли. Людей почали відселяти з нього 1988 року. Із 1998-го дім тричі змінив власників. Останні п’ять років, подейкують, належить компанії ”Петро-Імпекс”. Руйнувати будівлю не можна – може впасти сусідній будинок N 30.

Рятувальники підозрюють у підпалі безпритульних.

Джерело: “Газета по-українськи”