Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Тетяна Скібіцька

Житловий будинок 1882 – 1910-х pp., в якому проживали Бец В. О., Іконников В. С.

(архіт., іст.).

Вул. Леонтовича, 7.

На червоній лінії забудови вулиці. З 1874 р. садиба належала відставному капітану І. Киселевському. За планом 1877 р. по фронту вулиці містився двоповерховий житловий будинок. У 1878 р. новим власником садиби став професор Київського університету В. Бец. У 1881 р. він одержав дозвіл на спорудження на подвір’ї одноповерхового цегляного флігеля для фотомікрографічної лабораторії, проект якої виконала Художньо-будівельна майстерня академіка архітектури В. Сичугова та військового інж. В. Катеринича. У наміченому вигляді її не зведено: плани садиби поч. 20 ст. фіксують на цьому місці дерев’яні служби. Проект прибуткового будинку виконано, ймовірно, також у майстерні В. Сичугова та В. Катеринича. Після смерті В. Беца садибу успадкувала його дружина – Д. Бец; у 1903 р. ділянка перейшла до колезького радника М. Псіола. Бл. 1913 р. ним здійснено надбудову третього поверху, наприкінці 1910-х pp. зведено четвертий поверх, що мало наслідком переоформлення головного фасаду.

Чотириповерховий, цегляний, з напівпідвальним поверхом, Т-подібний у плані, односекційний. Композиція головного фасаду симетрична, центральну вісь виділено на рівні другого – третього поверхів двома парами пристінних безордерних колон, між якими на другому поверсі розміщено балкон. Первісно чоловий фасад було акцентовано по центру цегляною вежею з флорентійським вікном (втрачено внаслідок надбудов). Фасад розчленовано лопатками, по горизонталі – міжповерховими та вінцевим карнизами. Декоративне вирішення вирізняється еклектичним використанням історичних стилів, зокрема ренесансно-готичних форм, застосуванням орнаментальної лицьової кладки.

З 1882 р. у будинку проживав Бец Володимир Олексійович (1834 – 94) – лікар-анатом, педагог і громадський діяч. Доктор медицини (з 1863), професор Київського університету (з 1868), завідувач кафедри анатомії (1868 – 90). Автор численних наукових праць (серед них – «Атлас людського мозку»; 1883), які дали вченому світове ім’я. Ним було зібрано унікальну колекцію (бл. 8 тис.) препаратів мозку людини й тварин. Разом з професором університету істориком В. Антоновичем написав книгу «Історичні діячі Південно-Західної Росії» (1883). Після її виходу був підданий утискам з боку антиукраїнських кіл і змушений покинути університет.

У 1882 – 1908 рр. у будинку проживав Іконников Володимир Степанович (1841 – 1923) – історик, історіограф, джерелознавець, акад. Петербурзької АН (з 1914), ВУАН (з 1921). У цей час професор Київського університету (з 1870). Один із засновників та голова (1874 – 77 і 1893 – 95) Історичного товариства Нестора-літописця. Головний редактор «Университетских известий» протягом 40 років (з 1873). Наукові праці – з історії Росії та України, історіографії, зокрема: «Київ 1654 – 1855, історичний нарис» (1904), «Селянський рух у Київській губернії в 1826 – 27 pp.» (1905). Його фундаментальне енциклопедичне дослідження «Досвід російської історіографії» (у 2-х т., 4-х кн.; 1891 – 1908) є вагомим внеском у вітчизняне джерелознавство та історичну бібліографію. Член Московського археологічного товариства Імператорського товариства любителів природознавства, антропології й етнографії, Імператорського товариства історії та старожитностей російських (обидва – при Московському університеті), Слов’янського доброчинного товариства у Києві тощо. Пізніше проживав на сучасній вул. І. Франка, 31 – 33.

На поч. 20 ст. (до 1913) у будинку мешкав учасник оборони Севастополя 1853 – 55 рр. генерал-лейтенант Д. Мессарош.

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 2004; ф. 143, оп.2, спр.143; оп.41, спр. 1787; ф. 163, оп. 41, спр. 2122;

Весь Киев: адресная и справочная книга на… (1900- 1916) год. – К., 1900 – 1916;

Иконников В. С. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834 – 1884). – К., 1884;

Історія Київського університету. – К., 1959;

Киев: энцикл. справочник. – К., 1986;

Киевский календарь на 1884 (високосный) год. – К., 1883;

Макаренко И. М., Полякова И. М. Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841 – 1991). – К., 1991;

Материалы для биографического словаря действительных членов АН. – Пг., 1917. – Ч. 2.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 507 – 508.