Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марія Гончаренко, Лариса Шевченко

Житловий будинок 1-ої пол. 1930-х pp., в якому проживав Макаренко А. С.

(архіт., іст.).

Вул. Леонтовича, 6-а.

Формує забудову площі біля Володимирського собору. Є частиною будинку, запроектованого на весь квартал від вул. Леонтовича до вул. І. Франка. Незважаючи на незавершеність, збудована частина привертає увагу відвертою самостійністю архітектурно-композиційного вирішення, в якому у рисах пізнього конструктивізму помітне вже передчуття сучасного постмодернізму.

Шестиповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, двосекційний з дво-, три- та чотирикімнатними комфортабельними квартирами. Прийнято конструктивну систему поздовжніх несучих стін. Основним засобом художньої виразності асиметричного головного фасаду є своєрідна великомасштабна ордерна система, що накладена на функціонально вирішену площину стін з прямокутними віконними та дверними прорізами. Для всіх архітектурних елементів – пілястрів, тричвертєвих колон, вінцевого карниза, балконів, тяг тощо характерна спрощена і потужна у своїй динаміці пластика. Ордерна тема головного фасаду продовжується у ритмі пілястрів дворового фасаду.

У цьому будинку в 1935 – 37 рр. проживав Макаренко Антін Семенович (1888 – 1939) – педагог і письменник, який розробив теорію і методику виховання у колективі й через колектив. З липня 1935 р. працював у Києві заступником начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР. Відвідував київські школи, вивчав шкільну практику, деякий час (жовтень – листопад 1936 р.) завідував трудовою колонією у с. Броварах поблизу Києва. У вересні 1935 р. закінчив роботу над рукописом «Педагогічної поеми». Тоді саме її було перекладено українською мовою і видано в Україні.

У 1936 р. приступив до написання «Методики організації виховного процесу». У Києві розпочав роботу над романом «Шляхи покоління» та повістю «Прапори на баштах», збирав матеріал до «Книги для батьків». Цікавився історією Київської Русі, разом із дружиною почав працювати над романом про великого київського князя Володимира Мономаха. У лютому 1937 р. переїхав до Москви. Проживав у трикімнатній квартирі № 21 (тепер № 22) на 5-му поверсі.

У 1978 р. на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з горельєфним портретом А. Макаренка (ск. М. Вронський, арх. В. Гнєздилов).

Бабич И. А. С. Макаренко в Броварах // Нар. образование. – 1964. – № 3;

Балабанович Е.З. А.С.Макаренко: человек и писатель. – М., 1963;

Ніжинський М. П. Життя і педагогічна діяльність А. С. Макаренка. – К., 1967.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 506.