1999 р. Звід пам’яток Києва

Олександр Карбачинський, Дмитро Малаков

Будинок 1900 – 01 рр., в якому проживав Сеспель Мішші

(іст.).

Вул. Лабораторна, 7.

На розі вулиць Лабораторної та Предславинської. Збудований як особняк Є. Свєшникової за проектом арх. А. Краусса на ділянці з садом (зберігся частково).

Двоповерховий, цегляний, з підвищеним цокольним поверхом. Верхній поверх виділено арковими прорізами. Ріг будинку оформлено балконом між цокольним і першим поверхом та еркером, який завершується вежкою зі шпилем. Балкон акцентує ґанок входу з боку вул. Лабораторної. Пластику фасадів підкреслено фарбуванням у два кольори.

В 1921 – 22 рр. тут жив Сеспель Мішші (справж. – Кузьмін Михайло Кузьмич, 1899 – 1922) – поет, зачинатель чуваської радянської літератури. В 1921 – 22 рр. служив у Києві в Червоній армії [невірно]. Перекладав твори Т. Шевченка чуваською мовою. Вперше ввів до чуваської поезії силабо-тонічне віршування. Автор низки оповідань, нарисів, п’єс. Мешкав на другому поверсі у трикімнатній квартирі № 6.

В 1969 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку з сірого граніту (арх. В. Шевченко).

Збанацький Ю. Сеспель. – К., 1961;

Степанюк Б. Синьоокий мій липень. – К., 1973;

Чичканов П. А. Син Волги і Десни // Рад. літературознавство. – 1969. – № 11.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 210.