Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Костянтинівська вулиця, 19 – 20 ст.

(архіт., іст., містобуд.).

Від Контрактової пл. до вул. Заводської. Одна з найдавніших вулиць міста. Перша відома назва – Царекостянтинівська, від церкви Константина і Єлени 18 ст., що містилася на розі вулиць Костянтинівської і Фрунзе (частково зруйнована у 1930-і pp.). З 30-х pp. 19 ст. – Кирилівська вул. (як шлях до Кирилівського монастиря), з 1869 р. – сучасна назва. У 1926 – 58 рр. мала назву вул. Шолом-Алейхема.

Трасована на поч. 19 ст. у зв’язку з переплануванням Подолу після пожежі 1811 р. Частково замінила, а також дублювала Кирилівську вул. (пізніше – вул. Фрунзе), що раніше була безпосередньо зв’язана з Контрактовою пл. Відповідно до плану арх. В. Гесте, реалізованого арх. А. Меленським, забудова здійснювалася по червоних лініях кварталів одно-, двоповерховими будинками, розміщеними на прямокутних ділянках. У кін. 19 – на поч. 20 ст. на зміну малоповерховим будинкам приходять три-, п’ятиповерхові, периметрально розташовані вздовж кварталів. Найдавніший будинок на вулиці, який зберігся під час перепланування Подолу, – т. зв. будинок Петра І, зведений на межі 17 – 18 ст. у стилі українського бароко (№ 6/8). На початку вулиці (у районі Контрактової пл.) домінує будинок колишньої духовної семінарії (№ 5), вирішений у формах пізнього класицизму. Близькими до нього за стилем і масштабом є житлові будинки № 2/1, 7, 11/13, будинок колишнього повітового училища (№ 9). Перехідний період від класицизму до еклектизму позначився на малоповерхових житлових будинках серед. 19 ст. – № 18, 21/12, декор яких значною мірою вже вільний від класицистичних канонів. Цікавими об’єктами кін. 19 – поч. 20 ст. є житлові будинки № 16 (цегляний стиль), № 19 (еклектизм), № 1/2 і № 24 (модерн) та ін. Стиль конструктивізму представлений кінотеатром «Жовтень» (1930-і pp., арх. В. Риков). На відміну від інших трас Подолу, що зберегли висотний масштаб, близький до пізньосередньовічного, Костянтинівська вул. з великою кількістю чотири-, п’ятиповерхових будинків має просторові характеристики, властиві вулицям капіталістичного періоду.

На вулиці розташовано кілька відомих пам’яток історії. Серед них – будинок № 6/8, пов’язаний з історією київського магістрату, що потребує подальшого вивчення. У цьому будинку на поч. 19 ст. протягом кількох років утримувався як божевільний композитор, скрипаль, диригент А. Ведель; з кін. 19 ст. до 1917 р. містився відомий благодійний заклад – Олександрівський дитячий притулок; пізніше проживав засновник київської терапевтичної школи Ф.Яновський. На Костянтинівській вул., 5 майже 90 років діяла духовна семінарія, яка підготувала не одне покоління священиків, філософів, словесників, уславлених представників національної культури. В їх числі – композитор і співак С. Гулак-Артемовський, письменник І. Нечуй-Левицький, композитор, диригент К. Стеценко та ін. Садиба № 9/6 – повітового дворянського училища – також пов’язана з діяльністю видатних діячів української культури, які створили тут і підтримували першу недільну школу. Серед них – Т. Шевченко, М. Драгоманов, Я. Бекман, М. Муравський, М. Пирогов, П. Павлов та ін. У будинку № 20 у період Великої Вітчизняної війни діяла друкарня підпільної партійної організації «Смерть німецьким окупантам».

Історико-культурна значущість вулиці визначила її як комплексну пам’ятку.

Григорій Щербина

Вулиці Києва. – К., 1995;

Київ: історичний огляд. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 486 – 487.