2011 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Толочко

577.13. Житловий будинок, поч. 20 ст. (архіт.).

Вул. Ярославська, 47. На розі з вул. Почайнинською, на червоних лініях забудови вулиць.

Історію садиби простежено з 1878, коли міським землеміром було складено детальний план ділянки пл. 209 кв. сажнів. 1898 садиба належала О. Муровському, 1914 – І. Гінцбургу. 1910 у підвалі прибуткового житлового (наявного) будинку містилося три квартири та пекарня, на першому поверсі – вісім квартир і сім магазинів, на другому – четвертому поверхах – 17 квартир. На рівні даху фасади завершувало чотири аттики.

Наріжну частину будівлі увінчувала висока декоративна вежка з бляшаною покрівлею (втрачена).

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, у плані Г-подібний. Планування секційне. Конструктивна схема – з поздовжніми несучими стінами. Перекриття пласкі. Парадні сходи – гранітні. Дах над обома крилами дво-схилий по дерев’яних кроквах, покрівля бляшана.

Фасади оформлено еклектично з використанням елементів стилю ренесанс і цегляного стилю. Композиція чолового фасаду на вул. Ярославській симетрична. Центральну одноосьову та бічні двоосьові частини фланковано стилізованими пілястрами заввишки у два верхніх поверхи та лопатками на рівні другого поверху. Віддалену від наріжжя бічну розкріповку завершено аттиковою стінкою. Центральну розкріповку з вхідним порталом акцентовано високим тридільним аттиком, увінчаним трикутним фронтоном.

Вхідний отвір з півциркульною фрамугою оформлено широким рустованим архівольтом з маскароном у замковому камені під дугоподібним сандриком і бічними лопатками. Віконні прорізи третього та четвертого поверхів, за винятком здвоєних вікон бічних розкріповок, фланковано півколонами з іонічними капітелями. Фасад членують міжповерхові та підвіконні гурти.

Широкий вінцевий карниз підкреслено аркатурою з ліпленими квітковими розетками та уступчасто-зубчастим фризом між розкріповками. Простінки вікон другого поверху рустовано, прямокутні віконні прорізи прикрашено профільованими П-подібними лиштвами з фігурними замковими каменями, що спираються на стилізовані пілястрочки обабіч вікон. Аналогічні віконні прорізи третього поверху завершено рельєфними клинчастими перемичками з замковими каменями. Півциркульні завершення вікон четвертого поверху декоровано широкими архівольтами з маскаронами у замкових каменях, на бічних розкріповках – рустованими архівольтами з центральними тондо в антревольтах. У пласких нішах під вікнами вміщено керамічні орнаментальні вставки. Аналогічно оформлено фасад на вул. Почайнинській з двома бічними розкріповками.

Симетрію побудови порушує аттикова стінка в завершенні однієї з них (віддаленої від наріжжя) та прилеглий до розкріповки вертикальний ряд балконів. Одноосьове наріжжя з прямокутним вхідним отвором й трьома балконами увінчано високим аттиком з трьома півциркульними прорізами й трикутним вінцевим фронтоном.

Будинок – зразок прибуткової житлової споруди періоду еклектики.

Тепер зберігає житлове призначення.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 650.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2068.