2011 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська, Дмитро Малаков

Розмір зображення: 688:466 піксел

576.4. Житловий будинок, 1899 (архіт.).

Вул. Ярославів Вал, 37/1. На розі з вул. Воровського, на червоних лініях забудови.

Місце під залишками земляного валу у серед. 19 ст. лишалося незабудованим. 1871 перший власник – колезький радник В. Сербулов придбав на торгах земельну ділянку, що об’єднувала сучасні прибудинкові території № 35, 37 і вул. Воровського, 3, які виділилися як окремі домоволодіння у кін. 19 ст. 12 серпня 1898 у вдови майора К. Квятковської ділянку № 37 придбав київський купець 2-ї гільдії Г.-В. Зівал, гласний Міської думи, член багатьох громадських комісій і об’єднань.

1899 зведено наявний наріжний чотириповерховий прибутковий будинок, ймовірно, за проектом Е. Брадтмана.

На першому поверсі містилися крамниці – галантерейна, мануфактурна, м’ясна, кондитерська, булочна. На другому – четвертому поверхах розміщувалися квартири – по три на кожному. З 1912 будинком володів київський купець 1-ї гільдії А. Райзман, з 1916 – лікар Ф. Матвеєв, з 19 серпня 1917 – П. Шапіро, який, ймовірно, був останнім власником будинку до його націоналізації.

Споруду переплановано, влаштовано вхід з двору, рівень якого підвищено на 1,5 м, у проїзді з вул. Воровського зроблено бетонні сходи. Втрачено наріжну декоративну вежку, первісні огородження балконів, декор фасадів на рівні першого поверху. Вітринні вікна та двері перероблено й спрощено.

Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий з вальмою над зрізаним наріжжям. Асиметрію об’ємної побудови обумовлює різна довжина крил.

Зовнішні фасади оформлено у стилі неоренесанс. Наріжжя, прилеглі до нього, та два віконні прясла акцентовано розкріповками, що на краях фасадів увінчано фігурними аттиками з півциркульними прорізами. Лиштви вікон оздоблено фронтончиками, маскаронами, підвіконними ліпленими вставками, бічними пілястрами. Вінцевий профільований карниз на кронштейнах підкреслено рядом дентикул. З правого боку фасаду на вул. Воровського – прямокутний отвір первісного проїзду на подвір’я.

Парадну сходову клітку освітлює денний ліхтар. Сходи гранітні, набірні; підлога сходових майданчиків – з метлаських різнокольорових плиток; огородження коване, фігурне, у стилі неоренесанс. Аналогічно виконано освітлені вікнами чорні сходи, що мають вихід у проїзд.

Будинок – цікавий зразок житлової архітектури Києва доби еклектики.

Тепер зберігає житлове призначення, у приміщеннях першого поверху містяться торговельні заклади, на другому – Канадське представництво.

Література:

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1012; ф. 163, оп. 7, спр. 258; оп. 41, спр. 7, 6383; Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. – К., 2004.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2029.