Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Малахов,Тетяна Скібіцька

Житловий будинок 1907 р., в якому проживав Корчак-Чепурківський О. В., перебував Лифар С. М.

(архіт., іст.).

Вул. Ірининська, 5.

На червоній лінії забудови вулиці, на ділянці зі схилом рельєфу вглиб подвір’я. Збудований у стилі модерн. Належав О. Корчак-Чепурківському, про що нагадує літера «К» на фасаді.

Шестиповерховий, цегляний, з цокольним поверхом, у плані Т-подібний. У центрі плану розташовано сходові вузли та ліфтову шахту. На кожному поверсі первісне було три квартири – дві у чоловій частині, одна – у дворовій. Декоративне оздоблення фасаду виконано у лицьовій цеглі з використанням орнаментальних форм модерну. Композиція головного фасаду симетрична, з центральним невеликим ризалітом; вертикальність її членувань підкреслено двома рядами балконів та вузькими прямокутними вікнами. Два верхніх поверхи ризаліту виділено наріжними лопатками та лучковим аттиком, форму якого повторюють архівольт четвертого поверху та орнаментальні фризові пояси. По центральній осі над картушем дата – «1907» (напис виконано характерними для модерну вигнутими лініями) та літера «К».

Будинок – приклад рядового прибуткового будинку поч. 20 ст.

У цьому будинку в дорадянський час проживав Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович (1857 – 1947) – гігієніст та епідеміолог, акад. ВУАН (з 1921). У зазначений період працював приват-доцентом Київського університету (1903 – 18), з 1918 р. – професор, завідувач кафедри. Наукові дослідження – з проблем профілактики інфекційних хвороб, гігієни праці, епідеміології та санітарної статистики. У 1931 – 47 рр. мешкав на вул. Лютеранській, 21/12.

В 1917 р. будинок викупив В. Марченко, який проживав у квартирі № 7 на другому поверсі – дід Лифаря Сержа (справж. – Сергій Михайлович; 1905 – 86) – відомого згодом артиста балету і балетмейстера, педагога, теоретика балетного мистецтва. Останній описує цей дім у своїй книжці «Страдні роки».

Календарь: Справочная и адресная книга г. Киева на 1913 год. – К., 1912;

Малаков Д. Київські адреси Сергія Лифаря // Київ. – 1995. – № 2 – 3.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 372 – 373.