Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Неоніла Кузьмина, Дмитро Малаков,Тетяна Скібіцька

Житловий будинок 1909 р., в якому містилася явочна квартира підпільної організації «Арсеналець»

(архіт., іст.).

Вул. Інститутська, 13/4.

На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць Інститутської та Садової. Зведений як прибутковий будинок у стилі раннього модерну. Належав арх. Г. Шлейферу. П’ятиповерховий, цегляний, з підвалом, тинькований. Складається з двох однакових Т-подібних у плані секцій на дві квартири, зблокованих під тупим кутом. Центральні частини фасадів позначено двома еркерами гранчастої форми, розміщеними по боках від осі парадного входу, та аттиком криволінійного контуру з тридільним напівовальним вікном. В оформленні фасадів використано фризові фігурні рельєфи та ліпний орнамент рослинного й геометричного характеру, художній метал в огорожі балконів (під час ремонтних робіт частину декору втрачено). Збереглося оформлення вестибюлів, маршових сходів, а також фрагменти металевих піддашків над порталами парадних дверей, виконаних у стилі модерн.

Відзначається раціональністю планувального вирішення, різноманітністю і майстерністю виконання деталей декору, витриманих у традиціях раннього модерну.

Під час окупації Киева у лівому крилі будинку на другому поверсі містилася явочна квартира (тепер № 10) підпільної антифашистської організації «Арсеналець», що діяла у місті з лютого 1942 до серпня 1943 р. Керували нею робітники заводу «Арсенал» Нестеровський Данило Якович (1888 – 1943) та Гайцан Микола Іванович (1884 – 1943). Складалася з чотирьох підпільних груп (28 осіб). Підпільники друкували і поширювали серед населення Києва, Димерського та Чорнобильського районів Київщини зведення Радінформ-бюро, листівки «Советский голос», рятували мирних жителів від вивезення до Німеччини, організовували диверсії. Організація займалася розвідкою, допомагала партизанам медикаментами тощо. У серпні 1943 р. Д. Нестеровського і М. Гайцана було заарештовано. Загинули в гестапо.

До революції у будинку проживав доктор медицини Нейолов Михайло Костянтинович, лікар безкоштовної лікарні для чорноробів.

Дубина К. В годы тяжелых испытаний. – К., 1962;

Історія міст і сіл Української РСР: Київ. – К., 1979;

Непокоренная земля Киевская. – К., 1985.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 423 – 424.