Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Житловий будинок 1893 р., в якому проживав Хвойка В. В.

(архіт., іст.).

Вул. Ігорівська, 9/1.

Замикає перспективу Ігорівської вул. на перетині її з Братською вул. Збудований за проектом арх. В. Ніколаєва. Єдиний будинок, що зберігся від наріжної садиби, яка належала в кін. 19 – на поч. 20 ст. К. Сорокіній. Огорожа по Ігорівській вул. того ж часу, що й будинок. Двоповерховий, з підвалом, цегляний, у плані Г-подібний, планування коридорно-анфіладне. Композиція фасадів асиметрична, наріжжя будинку виділено розкріповкою і завершено декоративним наметом, не передбаченим первісним проектом. На розі розташовувався вхід до магазину (пізніше дверний отвір було перетворено на віконний. Добре збереглося оздоблення фасадів і окремих інтер’єрів у стилі ренесанс. Є зразком житлового будинку 2-ї пол. 19 ст. на наріжній ділянці.

У цьому будинку в 1898 – 1914 рр. з невеликими перервами (в 1908 р. – вул. Братська, 14, в 1909 р. – вул. Іллінська, 1) жив Хвойка Вікентій Вячеславович (1850 – 1914) – археолог. Чех за походженням. Викладав у київських гімназіях (з 1876). У 90-х pp. 19 ст. почав проводити археологічні розкопки, зокрема в Києві в 1893 – 1903 рр. досліджував Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку. В 1894 р. проводив розкопки на г. Киселівці, в 1896 р. – на Кирилівській вул. В 1896 р. відкрив перші пам’ятки трипільської культури (4 – 3 тис. до н. е.) у Середній Наддніпрянщині. У 1899 – 1901 рр. досліджував давньослов’янські пам’ятки. Відкрив нові археологічні культури, які за місцем розкопок одержали назви зарубинецької (2 ст. до н. е. – 2 ст. н. е.) і черняхівської (2 – 5 ст.), розробив прогресивну концепцію щодо автохтонністі (місцеве походження) слов’янського (і праслов’янського) населення Середньої Наддніпрянщини. На поч. 20 ст. вивчав пам’ятки східних слов’ян 7 – 10 ст., проводив археологічні розкопки на місцях давньоруських міст Білгорода і Витачева, городищ Старі Безрадичі та Шарки. Йому належить ініціатива вивчення пам’яток українського середньовіччя у Чигирині. В 1907 – 14 рр. досліджував пам’ятки на Старокиївській горі. Автор понад 200 друкованих праць, значна частина яких створена у 1898 – 1907 рр. Один із засновників Київського міського музею старожитностей та мистецтв (1899). До останніх днів життя був хранителем археологічного відділу музею, основну частину якого складали його знахідки. У своїй квартирі вчений відкрив для широкої публіки музей старожитностей.

В 1967 р. на фасаді будинку на пошанування вченого встановлено гранітну меморіальну дошку із зображенням амфори (арх. М. Говденко).

Марина Виноградова, Ігор Гирич, Віталій Отченашко

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 2317;

Шовкопляс Г.М. В.В.Хвойка // Укр. іст. журнал. – 1970. – № 5.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 397.