1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Ніна Коваленко, Іван Лисенко, Тетяна Скібіцька

Київська консерваторія (Національна музична академія України ім. П. Чайковського), кін. 19 – 20 ст.

(архіт., іст.).

Вул. Архітектора Городецького, 1 – 3/11.

У ряді суцільної забудови вулиці, головним фасадом звернена на Майдан Незалежності. Збудовано в 1895 – 97 рр. за проектом архітекторів Е. Брадтмана, В. Городецького та Г. Шлейфера для фешенебельного готелю «Континенталь», який вважався найкращим у місті. Частково зруйнований під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 45 рр. Відбудову здійснено в 1951 – 59 рр. (архітектори Л. Каток, Я. Красний, М. Ліберберг) з переплануванням та спрощенням декору. У 1955 – 59 рр. до торця споруди прибудовано об’єм оперної студії з концертною залою, оформлений ззовні колонадою. Корпус чотириповерхового готелю є характерним прикладом неоренесансної архітектури. Має коридорне планування, інтер’єри трактовано в різних історичних стилях. Т-подібний у плані об’єм концертної зали виконано за традиціями класицистичної архітектури. З боку головного й частини бічних фасадів його оперезано аркадною галереєю, що об’єднує перший та другий поверхи. Третій і четвертий оформлено колонадою іонічного ордера, увінчаною масивним карнизом великого виносу.

Будівля консерваторії, відіграє важливу містобудівну роль, починаючи вулицю, і є невід’ємною композиційною складовою Майдану Незалежності. В різний час у готелі «Континенталь» зупинялися співаки Л. Собінов та Ф. Шаляпін, літератори І.Бабель, К. Бальмонт, І.Еренбург, О.Мандельштам, В. Маяковський, театральні режисери В. Мейєрхольд, К. Сташславський та інші діячі культури, у 1919 р. в будинку готелю діяло мистецьке об’єднання «ХЛАМ» (художники, літератори, артисти, музиканти).

Ідею влаштування консерваторії в Києві в різний час підтримували О.Глазунов, С. Рахманінов, А. Рубінштейн, П. Чайковський та інші композитори. Консерваторію засновано в 1913 р. на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства (тепер Музичне училище ім. Р. Глієра). Першими директорами були В. Пухальський (1913) та Р. Глієр (1914 – 20). В 1925 р. молодші класи перетворено на музичний технікум, старші переведено до Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка.

В 1934 р. консерваторію відновлено в її початковому профілі, в 1938 р. при ній відкрито оперну студію. Ім’я П. Чайковського присвоєно 1940 р.. У 1941 – 44 рр. перебувала в евакуації у Свердловську (Російська Федерація), в 1944 р. повернулася до Києва. Містилася за різними адресами спочатку у будинку Музичного училища в Музичному пров. (зруйнований в 1941 р. під час фашистської окупації, у повоєнні роки частково відновлений, тепер приміщення Держтелерадіо – сучасна вул. Б. Грінченка, 11), в 1944 – 56 рр. – на вул. Ярославів Вал, 40, з 1956 р. – у цьому будинку.

У консерваторії діють факультети – композиторський, фортепіанний, вокальний, оркестровий, історико-теоретичний, оркестри – симфонічний, народних інструментів, камерний, хор, оперна студія, ансамблі. У 1997/98 навчальному році тут здобували освіту 1177 студентів.

Історія консерваторії яскраво відображає шляхи розвитку музичної культури в Україні і, зокрема, в Києві. У цьому будинку працювали видатні митці й педагоги.

На першому поверсі у класі № 9 – Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна (1892 – 1966) – співачка, народна артистка СРСР (з 1936), професор (з 1944), № 17 – Михайлов Костянтин Миколайович (1882 – 1961) – піаніст, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1945), один із організаторів консерваторії (1913), професор (з 1917).

На другому поверсі у класі № 20 – Донець-Тессейр Марія Едуардівна (1889 – 1974) – співачка, народна артистка УРСР (з 1965), професор (з 1953, викладала з 1935), № 33 – Ревуцький Лев Миколайович (1889 – 1977) – композитор, музично-громадський діяч, народний артист СРСР (з 1944), акад. АН УРСР (з 1957), Герой Соціалістичної Праці (1969), професор (з 1935), Лятошинський Борис Миколайович (1895 – 1968) – композитор, народний артист УРСР (з 1968), професор (з 1935 викладав з 1920). У цьому класі викладав також Штогаренко Андрій Якович (1902 – 92) – композитор, народний артист СРСР (з 1972), Герой Соціалістичної Праці (1982), в 1954 – 68 рр. – ректор консерваторії, професор (з І960), № 34 – Євтушенко Дометій Гурійович (1893 – 1983) – вокальний педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1943), професор (з 1939, викладав з 1927), Паторжинський Іван Сергійович (1896 – 1960) – співак, народний артист СРСР (з 1944), професор (з 1946), № 35 – Верьовка Григорій Гурійович (1895 – 1964) – хоровий диригент, композитор, народний артист УРСР (з 1960), професор (з 1947, викладав з 1934).

На третьому поверсі у класі № 41 – Козицький Пилип Омелянович (1893 – 1960) – композитор, музикознавець, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1943), професор (з 1945). У цій аудиторії викладали також Турчак Стефан Васильович (1938 – 88) – диригент, народний артист СРСР (з 1977), Герой Соціалістичної Праці (1988), професор (з 1986), Канерштейн Михайло Маркович (1902 – 87) – диригент, з 1927 – викладач консерваторії (з перервами), № 48 – Вериківський Михайло Іванович (1896 – 1962) – композитор, диригент, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1944), професор (з 1946, викладав з 1944), № 54 – Яблонський Вільгельм Мар’янович (1889 – 1977) – трубач, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969), професор (1935 – 75, викладав з 1927), засновник кафедри духових інструментів, Проценко Андрій Федорович (1902 – 84) – флейтист, заслужений артист УРСР (з 1946), професор (з 1954, викладав з 1934), № 58 – Гайдай Зоя Михайлівна (1902 – 65) – співачка, народна артистка СРСР (з 1944), професор (з 1963, викладала з 1947).

На четвертому поверсі у класі № 69 – Геліс Марк Мойсейович (1903 – 76) – заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1947), засновник і завідувач кафедри народних інструментів (з 1938), професор (з 1940).

Біля цих класів встановлено меморіальні дошки. У консерваторії також викладали відомі митці Є. Чавдар, К. Данькевич, В. Тольба, В. Гужова, О. Климов, О. Гродзинський та ін.

ДАК, ф. Р-6, оп. 3, спр. 978;

Дейч А. День нынешний и день минувший. – М., 1985;

Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського. – К., 1993;

Мандельштам Н. Вторая книга. – М., 1990;

Мистецтво України: біогр. довідник. – К., 1997;

Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917 – 38). – К., 1990.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 320 – 321.