Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Житловий будинок 1909 р., в якому проживали Пономаренко Є. П., Ужвій Н. М.

(архіт., іст.).

Вул. Архітектора Городецького, 17/1.

У ряді суцільної забудови на червоній лінії вулиці, на наріжній зі схилом ділянці. Зведений як прибутковий у стилістичних формах раціонального модерну за проектом арх.І.Беляєва. Частково перепланований і відбудований після вибуху та пожежі у вересні 1941 р. із збереженням тільки вуличних фасадів і влаштуванням у верхньому торці прорізів і балконів (1950). Ця частина будинку закріплена додатково металевими стяжками.

Семиповерховий (сьомий поверх надбудовано), з напівпідвалом, цегляний тинькований, два нижніх поверхи облицьовано плитами з червоного граніту, обробленими під руст, у плані прямокутний, односекщйний. Композиція будинку асиметрична, що зумовлено різними розмірами секцій. Парадні приміщення квартир виявлено на фасадах глибокими балконами, еркерами – двома гранчастої форми з боку вул. Архітектора Городецького і трьома, що прилягають один до одного, з боку вул. Ольгинської. Наріжжя будинку після відбудови акцентовано балконами. Над п’ятим поверхом – плоский рельєфний фриз з неокласицистичними орнаментальними мотивами.

Характерний приклад прибуткового будинку періоду пізнього модерну.

У цьому будинку в 1950 – 86 рр. у квартирі № 30 на четвертому поверсі проживала Ужвій Наталія Михайлівна (1898 – 1986) – актриса, народна артистка СРСР (з 1944), Герой Соціалістичної Праці (1974). У ці роки грала в Київському академічному українському драматичному театрі ім. І Франка. Серед ролей, зіграних на його сцені Наталка Ковшик, Ганна Падолист («Калиновий гай», «Крила» О.Корнійчука), Анна Олсен («На межі ночі й дня» А. Якобсона), Анна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя), Москальова («Дядечків сон» Ф. Достоєвського), Філумена Мартурано (в однойменній п’єсі Е. де Філшпо), мати (в п’єсах «Фауст і смерть» О. Левади, «Вірність» М. Зарудного, «За дев’ятим порогом» О. Коломійця), Устина Федорівна («Пора жовтого листя» М. Зарудного) та ін. Знімалася у фільмах «Тарас Шевченко» (Ярина), «Наталія Ужвій», «Співай пісню, поете» (мати) та інших. Н. Ужвій була головою Українського театрального товариства (1954 – 71), віце-президентом Радянського національного центру Міжнародного інституту театру, членом Художньої ради Міністерства культури СРСР, членом комітету з Ленінських премій, членом комітету з Державних премій УРСР ім. Т. Шевченка в галузі літератури й мистецтва. Під час проживання у цьому будинку удостоєна Державної премії СРСР (1951), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1984).

Тут проживав Пономаренко Євген Порфирович (1909 – 94) – актор, народний артист СРСР (з І960). Чоловік Н.Ужвій. З 1936 р. працював у Київському українському академічному драматичному театрі ім. І.Франка. Зіграв ролі Івана («Суєта» І Карпенка-Карого), Тараса Шевченка («Петербурзька осінь» О. Ільченка), дона Карлоса (однойменна п’єса Шіллера), Верби – у фільмі «Калиновий гай» (1953), Садалія – в «Іванні» (1960) та ін. Відзначений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1971).

Лариса Гаврилюк, Тетяна Скібіцька

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 820;

Беркацкая Р. П. Наталья Михайловна Ужвий. – К., 1960;

Кисельов Й. Поетеса української сцени. – К., 1987;

Сидоренко З. Євген Пономаренко. – К., 1977.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 319 – 320.