2011 р. Звід пам’яток Києва
Наталія Малій
495.7. Гуртожиток № 1, 1938, 1951 – 55 (архіт.).
Вул. Генерала Родимцева, 3. З відступом від червоної лінії забудови, в оточенні старих дерев. Побудований, ймовірно, за проектом арх. Д. Дяченка як триповерхова споруда з підвищеною центральною частиною у формах, наближених до конструктивізму.
1951 – 55 за проектом арх. В. Созанського реконструйований з надбудовою верхнього поверху й оформленням фасадів.
Чотириповерховий, з підвалами, цегляний, тинькований, пофарбований, у плані Н-подібний з вхідним портиком у центрі головного фасаду. Перекриття пласкі, дах вальмовий, під бляхою.
Система планування коридорна з парадними сходами у центрі і допоміжними з боків. Архітектурне оздоблення виконано у формах радянської неокласики. Центр головного фасаду виділено портиком, що виступає, і трикутним щипцем з круглим горищним віконцем, фланги – неглибокими ризалітами з гранчастими еркерами на другому поверсі (збереглися з 1938) та балконами на надбудованому четвертому. Портик при вході утворено чотирма пілонами, з’єднаними лучковими арками, що несуть балкон четвертого поверху. Капітелі пілонів наближені до коринфських. Прорізи, що виходять на цей балкон, мають півциркульні перемички, в інших частинах будівлі – прямокутні.
Вікна другого і третього поверхів мають спільне облямування, завершені прямим сандриком. Такий самий сандрик увінчує традиційний за формою класицистичний портал головного входу. Перед трьома отворами на другому поверсі над порталом улаштовано балкон з балюстрадою. Його напрямок продовжують невеликі балкони із гратами завширшки в один проріз. Горизонтальні членування фасаду доповнюють валик над цоколем, декор з вертикальних нішок у підвіконнях третього поверху, вінцевий карниз.
Аналогічні горизонтальні членування на спрощених бічних і тильному фасадах. Оформлення інтер’єрів суто функціональне (паркет, сходи, бетонна мозаїчна підлога в комунікаційних приміщеннях).
Будинок – зразок вітчизняної архітектури 1930 – 50-х рр.
Тепер використовується як профілакторій НАУ.
Література:
ДАК, ф. Р-6, оп. 2, спр. 1066; оп. 3, спр. 378.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1428 – 1429.