Брама
Михайло Кальницький
497. Складу (Деміївського) казенного брама, 1899 – 1900 (архіт.).
Просп. Голосіївський, 6. У глибині забудови кварталу. Замикає невеликий провулок, що веде від просп. Голосіївського до території підприємства. Споруджена за проектом арх. В. Ніколаєва у комплексі 2-го (Деміївського) казенного складу для зберігання спирту.
Архітектор запроектував також і численні складські, виробничі, конторські та побутові приміщення. Під час будівництва було вирішено пристосувати склад для зберігання виноградних вин.
З початком 1-ї світової війни з ініціативи київського підприємця і громадського діяча В. Демченка 1915 на Деміївці створено снарядний завод Головного артилерійського управління для забезпечення боєприпасами діючої армії.
Йому передали у тимчасове користування частину приміщень винного складу. Було зведено і нові виробничі споруди. Підприємство, на якому працювало бл. 2,6 тис. осіб, виготовляло мінометні снаряди та гранати різних типів, функціонувало до березня 1918.
У 1920-х рр. на території снарядного заводу розташовувався завод «Київкаучук» (з 1931 – «Червоний гумовик», з 1976 – Київське виробниче об’єднання нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «Червоний гумовик»). Уся стара забудова втрачена, побудовано нові сучасні корпуси. На одному з виробничих корпусів, спорудженому після 2-ї світової війни, 1957 помилково встановлено меморіальну мармурову дошку Деміївському бойовому штабу Червоної гвардії, який брав участь у січневому 1918 повстанні в Києві проти Української Центральної Ради (арх. І. Шмульсон).
Брама являє собою цегляну арку на 3/4 окружності з хрещатими пілонами й потужним завершенням у вигляді тупого щипця. Декорована візерунком цегляної кладки й чарунковим карнизом.
Є оригінальною спорудою у промисловій архітектурі Києва на межі 19 – 20 ст.
Тепер на території заводу міститься ВАТ «Київгума».
Література:
ДАК, ф. 340, оп. 2, спр. 31; Галайчук А. М. Розповідають художньо-меморіальні дошки Києва. – К., 1966; Киевлянин. – 1900. – 15 авг. (№ 225).
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1446.