1999 р. Звід пам’яток Києва
Сергій Білокінь. Михайло Кальницький, Алла Кургаєва
Вознесенська церква, кін.19 ст.
(архіт., іст.).
Просп. 40-річчя Жовтня, 54.
Церковна садиба виходить на червону лінію забудови вулиці північним боком. На її території міститься також сторожка. Дерев’яну церкву закладено в 1882 р., освячено в 1883 р., у 1885 – 92 рр. розширено двома притворами (з заходу та півдня) та обкладено цеглою. В 1900 р. за проектом єпархіального арх. Є. Єрмакова добудовано західний бабинець з наметовою дзвіницею, обкладено цеглою. У плані хрещата, однобанна, з гранчастою апсидою та невеликими прибудовами у міжрукав’ях хреста. З заходу до бабинця прилягає прямокутний у плані об’єм нижнього ярусу первісної дзвіниці (розібрана у 1920-х pp.). На поч. 1990-х pp. зведено нову дзвіницю.
Основним елементом архітектурного вирішення фасадів є вікна з трапецієподібними перемичками і первісною формою віконних рам, облямованих профільованими лиштвами з лучковими сандриками у раменах хреста і трикутними в об’ємах. Наріжжя оформлено лопатками, між якими прясла стін вирішено у вигляді фільонок, завершених дентикулами. Будівлю оперізує підвіконна тяга, увінчує карниз невеликого виносу. Дерев’яний восьмерик, який завершують кокошники напівциркульної форми, перекриває увінчаний банею намет. Кути восьмерика прикрашають плоскі фігурні лопатки. Над апсидою, ризницею та паламарнею – декоративні бані. Перекриття в усіх об’ємах плоскі. Хори розташовано у бабинці. Первісні іконостас та внутрішнє оздоблення церкви не збереглися.
Споруда – зразок невеликих парафіяльних храмів у неоросійському стилі, містобудівний акцент колишнього передмістя Деміївки. Церква має також історичне значення: 25 липня 1907 р. тут брала шлюб українська поетеса Леся Українка з музикознавцем-фольклористом К. Квіткою. В 1922 р. церкву передано УАПЦ. З 1922 р. священиком був Ходзицький Дмитро Маркіянович (1886 – 1962). Ув’язнений в 1929 та 1944 рр. Українську парафію тут розпущено 1933 р. У березні 1942 р. настоятелем храму був протоієрей Микола Саранча.
Тепер – діючий храм УПЦ Московського патріархату.
ЦДІАУ, ф. 127, оп. 857, спр. 142, 2217;
Білокінь С. Пам’ятки УАПЦ 1921 року в Києві // Відомості митрополії УАПЦ у діаспорі. – Лондон, 1997. – Жовтень. – Ч. 4;
Киевские епархиальные ведомости. – 1882. – № 10.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 250.