1999 р. Звід пам’яток Києва

Галина Денисенко, Михайло Кальницький., Дмитро Малаков

Будинок працьовитості 1894 – 96 рр., в якому містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У

(іст.).

Вул. Гоголівська, 39.

З невеликим відступом від червоної лінії забудови вулиці. Перед будинком – палісадник. Споруджений за проектом арх. М. Казанського, 1901 р. розширений прибудовою (арх. Г. Антоновський). Триповерховий, цегляний, з напівпідвалом. Рельєфна кладка карниза та міжповерхових тяг прикрашає стримано вирішений фасад. Будинок складається з трьох частин, що утворюють у плані літеру «П», розгорнуту у глибину подвір’я. Прибудова до корпусу, яка містилася вздовж вулиці, трохи виступає за червону лінію забудови і має додатковий цокольний поверх.

Тут розташовувався т. зв. Будинок працьовитості – доброчинний заклад, в якому малозабезпеченим киянам надавалися нескладна робота та дешевий притулок. Заклад утримувався коштом філантропів, зокрема З. Мировича і відомого доброчинця Н. Терещенка. За радянських часів тут розташовувалася художньо-індустріальна профшкола, технікум, потім приміщення пристосовано під квартири. У квартирі № 27 під час окупації Києва німецько-фашистськими військами з 1 жовтня 1941 до червня 1942 р. містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У. У червні – вересні 1941 р. було створено підпільні основний і запасний міськкоми КП(б)У. До складу основного міськкому партії входило 9 осіб (секретар – М. Рудешко, заступник секретаря – В. Хохлов). Дублюючий склад міськкому налічував п’ять осіб (секретар – С. Бруз). Під їхнім керівництвом здійснювалася підготовка бойових резервів для партизанського руху, організація диверсій та саботажу на міських підприємствах, агітаційно-пропагандистська робота серед населення в умовах фашистської окупації. У жовтні 1941 р. гітлерівці провели масові облави й обшуки, багатьох підпільників було заарештовано. Тільки трьом членам підпільного міськкому вдалося уникнути арешту. У кінці жовтня 1941 р. сформовано другий склад підпільного міськкому партії (секретар – К. Івкін), який активізував діяльність підпільників. Влітку 1942 р. у місті діяло 40 підпільних організацій, які об’єднували понад 700 осіб. Підпільний міськком мав 40 конспіративних і явочних квартир у різних районах міста. Хазяїном цієї квартири був А. Лобанов. Тут член міськкому партії, керівник штабу з підготовки бойових резервів для партизанського руху В. Кудряшов зустрічався з членами підпільного Залізничного райкому КП(б)У Г. Левицьким і Б. Петрушко. Явочна квартира містилася на другому поверсі центральної частини будинку, була однокімнатною. Збереглася без змін.

В 1975 р. на фасаді встановлено меморіальну гранітну дошку на пошанування підпільників (арх. Н. Оникійчук). Нині – житловий будинок.

ДАК, ф. 1, оп. 237, спр. 230; ДАКО, ф. 4, оп. 2, спр. 9;

Герои подполья. – М., 1970;

Говорят погибшие герои. – К., 1975;

Ковалинский В. Меценаты Киева. – К., 1995.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 214.