2003 р. Звід пам’яток Києва

Андрій Пучков

459.7. Житловий будинок 1880, в якому проживав Кулаковський Ю. А. (іст.).

Вул. Пушкінська, 40. На червоній лінії забудови вулиці.

Зведено у садибі Ф. Міхельсона, яка згодом перейшла до його сина – інж. М. Міхельсона. Автор проекту – арх. О. Шіле.

За радянських часів будинок зазнав кілька капітальних ремонтів, був перепланований.

Двоповерховий, цегляний, у плані Т-подібний. Чоловий фасад має симетричну композицію, з лівого боку – проїзд на подвір’я. Декор фасадів витримано у дещо спрощеному неокласицистичному дусі, характерному для творчого почерку О. Шіле. Рисунок балконних грат відповідає загальній стилістиці фасаду. Споруда належить до категорії невеликих прибуткових будинків кін. 19 ст. особнякового типу й має фонову архітектурну цінність у забудові центральної частини міста.

1890–1919 у семикімнатній квартирі № 6 (за тогочасною нумерацією) на другому поверсі праворуч від головного входу будинку проживав з родиною Кулаковський Юліан Андрійович (1855–1919) – філолог, археолог, історик Рима та Ромейської (Візантійської) імперії, перекладач, педагог, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1906). Доктор римської словесності (з 1888), доцент, професор, заслужений професор кафедри класичної філології Київського університету (1881–1919). У 1890–1906 секретар історико-філологічного факультету Київського університету. У 1905, 1908–19 голова Історичного товариства Нестора-літописця при університеті, член багатьох наукових товариств, зокрема Імператорської археологічної комісії, Імператорського Російського археологічного товариства. Учасник VI–XV Всеросійських археологічних з’їздів.

Праці 1870–90-х рр. присвячені історії давніх Греції та Риму, римських установ, латинській епіграфіці. У 1890–1900-х рр. займався археологічними розкопками в Криму (Керч, Ольвія, Херсонес), студіюючи віднайдені ним пам’ятки у перебігу з історією краю.

У 1900–10-х рр. досліджував історію Візантії. Головний науковий твір останнього періоду творчості – перша грунтовна праця в галузі візантології в Україні «Історія Візантії» (1910–15, т. 1–3) – написана на основі опрацьованих літописів й різноманітних свідчень ромейських хроністів. Автор перекладу з латини «Діянь» римського історика 4 ст. Амміана Марцелліна (1906–08, вип. 1–3), «Аланського послання» єпископа Феодора (1898).

В будинку бували друзі та колеги вченого С. Голубєв, М. Дашкевич, Г. Зенгер, В. Іконников, І. Каманін, В. Латишев, О. Соболевський, Є. Трубецькой, Т. Флоринський та ін.

Тепер будинок займає поліклініка Київського міського центру радіаційного захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 295; Пучков А. А. Ю. А. Кулаковский и его рукопись о бургундском епископе Авите // Кулаковский Ю. А. Школа и мировоззрение Авита, епископа Вьеннского. – К., 1999; Serta Borysthenica: Сборник статей в честь заслуженного профессора Императорского Университета св. Владимира Юлиана Андреевича Кулаковского. – К., 1911; Юлиан Андреевич Кулаковский (1855–1919): Библиогр. указатель / Сост. А. А. Пучков. – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 996.