Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марина Виноградова

Житловий будинок, 1816 р.

(архіт.).

Вул. Боричів Тік, 22-а.

На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений за зразковим проектом на території садиби, виділеної 2 червня 1812 р. комісією для будівництва Києво-Подільської частини міста після пожежі 1811 р. київському купцю П. Трубаєву. 1851 р. садибу з будинком продано священику Успенської церкви М. Дашкевичу, який 1860 р. реконструював будинок: замінив двосхилий дах на вальмовий, прибудував ліворуч дерев’яний тамбур з входом, розширив центральне вікно. 1893 р. його син, відомий київський лікар Ф. Дашкевич, збудував на території садиби за проектом арх. Г. Шлейфера одноповерховий особняк (знесений 1965 р.). В 1912 р. садиба переходить у володіння потомственого почесного громадянина міста М. Фоломіна, після 1917 р. – М. Храновського. 1928 р. садибу поділено на дві частини. Цей будинок з двома сараями продано у приватну власність працівниці галантерейного магазину З. Самсоновій.

Одноповерховий, на цегляному підвалі, тинькований. Планування анфіладне. Головний фасад має три віконних прорізи, ліворуч – тамбур з входом.

Один з небагатьох будинків 1-ї пол. 19 ст., що зберігся до нашого часу. Є характерним зразком з абудови Подолу після пожежі 1811 р.

З 1992 р. тут міститься релігійний центр «Нове життя».

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 803, 2542; ф. 163, оп. 41, спр. 4357;

ЦДІАУ, ф. 127, оп. 211, спр. 179.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 192 – 193.