Готель (№ 12б)

Михайло Кальницький

Розмір зображення: 800:435 піксел

442.3. Готель («Странноприїмниця»), 1912–13 (архіт.).

Пров. Бехтерєвський, 12-б. Праворуч від Святої брами, в глибині колишнього господарського подвір’я, що орендувалося у міста. Лівою брандмауерною стіною прилягає до монастирської огорожі з Економічною брамою.

Зведений за проектом арх. Є. Єрмакова замість попереднього дерев’яного будинку готелю, що стояв ближче до вулиці. Призначався для розміщення прочан. Під час 1-ї світової війни богомольці займали лише напівпідвал, а приміщення двох горішніх поверхів були звичайним готелем. У радянський час – житлове приміщення, деякий час – гуртожиток Київського педагогічного інституту.

Двоповерховий з цокольним поверхом, який з тилу перетворюється на повний поверх, цегляний, у плані прямокутний з внутрішнім коридорним плануванням. Перекриття пласкі по дерев’яних балках, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Оздоблений у формах історизму з елементами неоросійського стилю. Чоловий фасад симетричний відносно осі головного входу, підкресленої архівольтом над вікном другого поверху та розкреслений лопатками й горизонтальними гуртами. Цегляний декор складається з прямих і трикутних сандриків над прямокутними вікнами, невеликих кілеподібних арочок на лопатках.

Споруда є частиною монастирського комплексу, стилістично пов’язаною з його старішими будівлями, єдиним об’єктом, що зберігся від забудови господарського подвір’я монастиря.

Тепер використовується як офісне приміщення Міністерства внутрішніх справ України.

Література:

ЦДІАКУ, ф. 127, оп. 871, спр. 128.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 939.