Церква Різдва богородиці
Розмір зображення: 800:565 піксел
Дерев’яна церква Різдва богородиці 1860, 1931 рр. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 88].
Кваси Рахівський район
Церква Різдва пр. богородиці. 1860, 1931. (УПЦ)
Каплиця св. Володимира. 1995. (УГКЦ)
За однією з легенд, село заснували опришки, а перша церковна споруда була сплетена з гілок, обліплених глиною.
У шематизмі за 1792 р. згадується парохія в Квасах і філія в селі Берлебаш. У 1801 р. в селі була дерев’яна церква, забезпечена всім необхідним, про яку в шематизмі 1829 р. сказано як про закладену в 1762 р. Наступна дерев’яна церква була збудована (за іншими даними, було перебудовано стару) в 1860 р. за священика Людвіга Дудинського в середньогуцульському стилі і перебудована в 1907 р. за священика Василя Котана молодшого. У 1922 р. В. Залозецький писав про чудові, різьблені в натуральну величину скульптури Розп’яття, Іоана та Богородиці, що були скидані на поді, а також про ікони 18 ст. зі старого іконостасу, що нищилися негодою в дзвіниці. У 1931 р. церкву перебудовано і значно збільшено. Лише головний фасад та шатрове завершення вежі нагадують про колишню споруду.
Заміна іконостаса відбулася, можливо, на зламі століть або на початку XXст., оскільки збереглося кілька мальованих на блясі ікон, характерних для того періоду, і виявлено напис на іконі “Воскресіння Ісуса Христа”: “Сей образ купили Василь Андрух старший і Олена Молдавчук. 1911 p.”. Старий іконостас, на жаль, не зберігся, лише “царські врата” є, очевидно, роботою XIX ст. Ікони теперішнього іконостаса, крім намісного ряду, перемальовано, можливо, в 1970-х роках, коли малювалися нові настінні розписи. У наві збереглися два бічні вівтарі з образами св. Миколи та Ісуса Христа. Незабаром буде встановлено новий іконостас. У вівтарній частині зберігся різьблений кивот з попереднього вівтаря.
Біля церкви стоїть каркасна одноярусна дерев’яна дзвіниця ХГХ ст., вкрита чотирисхилим шатровим дахом. Два дзвони відлив Ф. Еґрі в 1922 та 1924 роках, а ще два – фірма “Акорд” у 1931 р. На більшому дзвоні напис: “Хвалите Господа со небес. Пожертва братів Бухнерів”.
Біля дзвіниці є кілька поховань, на одному з яких встановлено металеве розп’яття з написом: “Теофілу Глібовицькому, маляру і фотографу. 15.03.1846-19.08.1890”. Ужгородський дослідник Л. Філій вважає, що покійний утік з Галичини від переслідувань і міг бути автором ікон у старій церкві. На старому цвинтарі та на цвинтарі біля церкви збереглося багато цікавих кам’яних та металевих надгробків.
На центральній вулиці в 1992 р. Василь Молдавчук за власні кошти поставив дерев’яну зрубну греко-католицьку каплицю св. Володимира в честь народження свого сина Володимира. Рахівський парох Василь Носа освятив каплицю 28 липня 1993 р. і відслужив першу Божу службу.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 605 – 607.
Довідка на сайті