1991 р. Храм-усипальниця на Царинці
Розмір зображення: 670:440 піксел
Розкопки храму на Царинці у 1988 р.
Несподівана знахідка великої кам’яної плити в урочищі «Царинка» на початку 1986 року посприяла відкриттю решток ще одної невідомої архітектурної пам’ятки давнього Галича. Невдовзі об’єкт був досліджений археологічною експедицією зі Львова. Значне замулення терену Царинки протягом минулих століть добре вплинуло на збереження нижніх частин будівлі – фундаментів і підлоги. Виявилось, що це залишки середньої за величиною але багатої за оздобою церкви (іл.7).
План храму має форму рівнораменного хреста, який видовжений зі сходу трьома апсидами. Він подібний за композицією до плану церкви св.Миколая у Львові (середина XIII ст.), але у внутрішній частині мав ще два окремі стовпи. Загальні розміри пам’ятки становлять 14,6: 18,9 м. Фундаменти споруди акуратно викладені у рови площинами річкового каменю на глині. Ширина їх 0,9-1,0 м, а глибина – 0,70-0,85 м. Підлога храму була замощена рівно тесаними вапняковими плитами у поєднанні з вкрапленнями керамічних полив’яних плиток. Частина плиток має рельєфні зображення птаха-сирени та рослинного орнаменту. Стіни церкви були дерев’яними, зрубно-каркасної конструкції. Спірним залишається питання про місце застосування кількох виявлених уламків білокам’яного декору. Хрешату об’ємно-просторову композицію храму вінчала імовірно одна велика баня. Покриття поєднувало свинцеві листи і, правдоподібно, ґонт. Вхід до церкви був влаштований у західній стіні притвору на головній осі. У внутрішній частині пам’ятки зафіксовано сліди згаданих вже двох стовпів на межі центрального об’єму та приділів, двох опор хору, місце вівтарної переділки і амвон. Виявлено також три вапнякові саркофаги, у двох з яких було знайдено останки поховань. Отже храм був одночасно усипальницею.
За попередніми даними храм-усипальниця на «Царинці» датується серединою – другою половиною XII ст. Привабно вважати її літописною церквою св.Івана, однак, для цього поки що бракує доказів. Зараз унікальні рештки пам’ятки вимагають експозиції у павільйоні-музеї.
Джерело: Лукомський Ю.В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич: 1991 р.