Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Івана Богослова

Церква св. Івана Богослова

Розмір зображення: 800:786 піксел

Перші відомості про церкву датуються 1464 р. 1 У збірці документів 1630-х рр. декілька разів згадується місцевий священик о. Тимофій, що не прийняв унії. У акті візитації єпископа Иосифа Левицького 1720 р. названа церквою св. Флора і Лавра та св. Івана Богослова. 2 У акті візитації 1760 р. зазначено, що дерев’яна будівля стара. 3 У 1802 р. контракт на будову нового дерев’яного храму підписав майстер будівничий Влас Подольський. 4 Будову, ведену на кошт дідича і громади, він завершив у 1804 р. У цьому ж році її освятив єпископ Порфирій Важинський. 5 Це була дерев’яна будівля костельного типу, всередині влаштована теж по типу костелу, без іконостасу. При церкві розташовувалася дерев’яна двоярусна дзвіниця типу четверик на більшому четверику, вкрита наметовим дахом з голосниковою галереєю під ним. 6 При візитації парафії у 1870 р. єпископ Михайло Куземський відзначив, що церква “дерев’яна на латинський лад влаштована всередині “7 3 1875 р. – православна. У 1908 р. проект нової мурованої виконав єпархіальний архітектор А. Пурині1. 8 Будова повинна була здійснюватись на кошт дворян з тульської губернії з села Колосова Пасхалових. 9 У 1910 р. контракт на будову підписав будівничий з Варшави Г. Кочоровський. 101 серпня 1911р. єпископ Євлогій урочисто освятив нову споруду. 11 Після першої світової війни продовжувала діяти як філійна церква православної парафії в Бончі. У 1945 р. після перебудови (розібрані главки над навою) перетворена на костел Матері Божої Ченстоховської. 12 Ремонтована у 1970-х рр.

Стара церква, зведена майстром Власом Подольським, зовнішнім виглядом нагадувала сільський костел. Складалася з прямокутної нави та вужчого прямокутного вівтаря. До нави на чільному фасаді прилягав невеликий прямокутний присінок. Наву вкривав двосхилий причілковий ґонтовий дах з острішком, а вівтар і присінок – трисхилі ґонтові дахи. Гребінь даху нави вінчала невелика сиґнатурка. Стіни церкви, шальовані вертикально дошками і лиштва-ми, вінчав профільований ґзимс. Поряд розташовувалася невелика, квадратова в плані стовпова дзвіниця, вкрита пірамідальним наметом. Нижній ярус її був шальований, відділений широким ґонтовим піддашшям від верхнього, відкритого аркового на різьблених стовпчиках.

Нова церква – мурована споруда в нео-російському стилі, що дуже нагадує інші церкви архітектора Пуринґа. Складається з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягає нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець. Наву вкривав наметовий пірамідальний дах, увінчаний цибулястою банею на вузькій шиї. Чотири цибулясті баньки були поставлені по чотирьох кутах нави на високих квадратових вежечках, а п’ята вінчала гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. При пристосуванні церкви на костел, всі бані скинено. Бабинець вкритий двосхилим дахом, над яким на західному фасаді здіймається ярус відкритої аркової вежі-дзвіниці, увінчаний високим чотирибічним шпилем. Нетиньковані цегляні стіни, багато декоровані неоросійським орнаментом, членували аркади, в яких розташовувались високі півциркульно завершені вікна. Давніше стіни нави завершували псевдозакомари, у тимпанах яких розташовувались фрескові зображення святих і сцен з біблії.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.

3. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 351.

4. Там само.

5. KZSzP. Z. 8. Powiat Krasnostawski. – Warszawa, 1964. – S. 32.

6. Искры. Ч. 16. – C. 124.

7. ЦДІА, фонд 201, опис 1, справа 3326, аркуш 27а.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespуі Cheіmski Konsystorz Prawosіawny. Sygn. 1960 .

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 2118.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1825, 2092a.

11. ХЦЖ, 1911. 4. 19. – С. 560.

12. KZSzP. Z. 8. Powiat Krasnostawski. – Warszawa, 1964. – S. 32; Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 251 – 253.