Церква Успіння
Красна. Церква Успіння пр. богородиці, 1861 р. Світлина 1996 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 558.
Красна Тячівський район
Церква Успіння пр. богородиці. 1861. (УПЦ)
Попередня церква була дерев’яною. Мурована Успенська церква гарних пропорцій, увінчана стрункою вежею з готичним шпилем постала заслугою однієї людини – Федора Носи – найбагатшого ґазди в околиці, що завжди тримав 500 овець і 120 голів худоби. Село тоді мало 60 хат і щоб зібрати гроші на церку, Ф. Носа зробив так, щоб кукурудзу, тоді основний харчовий продукт, купували лише в нього, а гроші відкладав на церкву.
Син Носи, також Федір, учився в Ужгородській семінарії на священика й особисто знав знаменитого художника Ігнатія Рошковича. Він повів вітця до художника і той погодився за 200 тодішніх сороковців намалювати олією цілий іконостас, що й було зроблено в 1879 р. Іконостас став відомою мистецькою пам’яткою.
Відомо, що в чехословацький період один будівельник пропонував за нього 500 тисяч корон або оплату спорудження нової церкви, за окремі образи пропонували по 8 тисяч корон. На зворотному боці ікони Христа-Вседержителя написано:
“Сей храмъ | совершенъ 1879 года | місяця септембря 30го | благодителемъ Носа Федоромь земледілцемь | весы Краснышорской поть владинїемь благовірного царя нашего | Францъ Іосифа Іго | владичества кір | Іоанна Пастелія такь такожде попеченїемь | выс. прс. крилошана | Михайла Маркуша благочинныхъ Петра Медвецкаго, | и Михаила Мелешь в місто пра | уодника же Jep: монаха Николая | Чисарика чина св. Василія области | Угорской записка сія памяти вічной вручается иконоборець | Петро Ковалицкій”.
На стрілчастій арці вхідних дверей зберігся напис:
“Во врєма владінія кєцаря Францъ Іі AWOΘ (1879) р. и владыкы мукачєвскаго Василіа Повича при душпастирствї ієрєи Пєтра Мєдвєцкі тщанієм попечителе Фєдора Носа церковъ сію краснишорскоє общєство будовати почало літа 1861”.
У записці куратора І. Сойми згадують, що церкву будували 10 років. У 1931 р. зроблено ремонт. Під час ремонту 1980 р. споруджено двоярусні хори.
У 1998 р. з допомогою директора усть-чорнянського лісопідприємства Івана Сойми замінено всю дахову конструкцію, прибудовано захристію.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 558 – 559.