Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Будинок "Просвіти" (1939-1945)

Будинок «Просвіти» у 1939-1945 рр. (вул. Ринок, 12) – місце Українського національного конгресу, 22 червня 1941 р.

З’їзд української політичної еміграції (Український національний конгрес), на якому власне створено УНК, відбувся 22 червня у Кракові в залі “Просвіти”. Головував Володимир Горбовий, заступником його був Віктор Андрієвський, обов’язки секретаря виконував Ярослав Старух; з основними доповідями виступили Мирон Богун, Володимир Янів та В. Горбовий.

До УНК увійшли представники груп середовища УНР, Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО), гетьманців, частина Фронту національної єдності (ФНЄ), а також окремі авторитетні представники громадянства. Не включилася в консолідаційну акцію тільки ОУН(м).

Головою комітету одноголосно обрано генерала Всеволода Петріва. До президії також увійшли: перший заступник голови – В. Горбовий, другий – Віктор Андрієвський, третій – Петро Шкурат, четвертий – Василь Мудрий; генеральний секретар – Степан Шухевич, його перший заступник – Андрій Яковлів, другий – Василь Іванис; керівник екзекутиви – Варфоломій Євтимович. Фактичним головою УНК став В. Горбовий, бо В. Петрів, по-перше, перебував у м. Брно (Чехія), а, по-друге, остаточно відмовився від головування в ньому, хоча попередньо дав згоду на участь в об’єднавчому процесі, якщо до нього увійдуть усі головні політичні сили.

УНК при створенні 22 червня видав відозву до українців, в якій стверджував себе “одиноким виявом організованої волі української еміграції до часу відновлення діяльности Української держави в Києві” та закликав до єдності й солідарности для добра нації. Комітет направив меморандум до Адольфа Гітлера, Йоахіма Ріббентропа та Альфреда Розенберґа, в якому з’ясовано мету УНК, стверджено бажання українців створити свою державу і боротися з Москвою, а також висловлено сподівання, що німецький уряд поважатиме волю українського народу до суверенного державного життя.

Згодом П. Шкурат у спогаді “Назустріч волі (спогад про Краківський з’їзд з-перед 20 років)” згадував про настрої, які панували при створенні комітету: “Українське громадянство без різниці на політичні переконання було свідоме, що стоїмо напередодні великих подій. В обличчю тих подій мусимо бути об’єднані зцементовані”.

Членами УНК стали 37 осіб. Саме їх підписи (крім відсутнього В. Петріва), стоять під відозвою та меморандумом від 22 червня. Підписав ці документи і П. Шкурат.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця»