Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави.

Палац Дюльбер

2011 р. Безпалацівщина

Дата: 07.02.2011

Спочатку дві цитати. Так би мовити, голос народу і влади.

“Отдыхала в юсуповском дворце с компанией на майские праздники… Впечатление хорошие! Отдихать там понравиться тем, кто любит окунуться в историю, поспать на старых кроватях… С лоджии очень красивый вид на море… Вкусно готовят, особенно манную кашу (до этого не любила), блинчики с черной икрой… Вообщем отдих пасивный получился, но не обычный”. (Анна. Київ. Відгук на форумі www.planetakrim.com, наводиться без виправлень).

“Використання цього об’єкта тільки як пам’ятки архітектури і позбавлення його статусу державної резиденції призведе до порушення державних інтересів з належного проведення офіційних і протокольних заходів з участю президента України, інших вищих посадових осіб під час перебування в АРК, обслуговування зустрічей і проводів глав держав і урядів закордонних країн” (в. о. керівника Держуправсправами Олексій Панько. Відповідь Раді міністрів Криму з приводу можливості музеєфікації та передачі у власність АРК Юсуповського палацово-паркового комплексу).

Тепер трохи історії. Палацовий комплекс у Кореїзі для сім’ї князя Фелікса Юсупова, графа Сумарокова-Ельстона, генерал-губернатора Москви проектував знаний архітектор Микола Краснов. Під час Ялтинської конференції в Юсуповському палаці була резиденція Йосипа Сталіна, до приїзду якого в підвалах побудували справжній бункер. Аж до “перестройки” палац був секретним об’єктом і значився під назвою “госдача № 4”, а потім за розпорядженням Михайла Горбачова його передали народу в особі Ялтинської міськради.

У бурхливі для Криму 1990-ті палац здали в оренду приватній фірмі, і тут відкрили елітний готель. А 2001 року договір оренди в судовому порядку було визнано недійсним, і через рік по тому Ялтинська міськрада передала комплекс у держвласність. Уже в статусі державної резиденції він дістався “призбирувачці земель” – славнозвісній ДУСі – і відтоді його закрили для відвідування. Нібито.

Темі нецільового використання Юсуповського палацу “Дзеркало тижня” присвятило кілька публікацій, перші з них датовано ще лютим 2008 року. Йшлося про приховане використання держрезиденції як елітного готелю та заїмки для топ-чиновників, при тому, що для всього іншого світу ця унікальна пам’ятка культурної спадщини залишалася закритою. Зокрема й для тих, хто за законом повинен цю пам’ятку охороняти – для співробітників органів влади, наділених правом і обов’язками охороняти цю саму культурну спадщину.

Водночас територія палацу, яка включає ще одну пам’ятку – парк, безсоромно (за листами-клопотаннями керівництва управління санаторно-курортних установ ДУСі) передавалася приватним особам і фірмам під забудову. Прокуратура Криму досі (!) позивається в судах з приводу повернення цих ділянок. Усі останні роки Асоціація музеїв і заповідників Криму, зокрема й за підтримки керівництва автономії, намагалася достукатися до Києва з проханням відкрити Юсуповський палац для відвідування, створити там музей і навіть економічну вигоду обраховували: об’єкт унікальний, інтерес до нього – величезний.

Відповіді приходили не від президента В. Ющенка, до якого зверталися, а від Держуправсправами. Тексти подібні до наведених вище: держрезиденція потрібна для держзаходів з участю перших осіб. Хоча жодну з них, на жодному заході державного рівня в Юсуповському палаці за останнє десятиліття помічено не було. І не сумнівайтеся: дівчата Ані продовжують їсти манну кашу з чорною ікрою в старих ліжках.

Погугліть “відпочинок у Юсуповському палаці”, і туроператори вам запропонують і апартаменти “Юсупов”, “Сталін” і “Молотов” (від 700 до 1000 дол. на добу), і номери в палаці княгині Голіциної (від 500 до 700 дол.), і будиночок на пляжі – всього за сотню доларів. Заявку автора прийняли без зайвих запитань у двох фірмах – київській і сімферопольській. Але це вже нецікаво. В Юсуповський ми вже “селилися”. Три роки тому.

Загалом, запитання, які виникли до старої влади, при нинішній тільки загострилися. Хоча б із тієї причини, що раніше президента Ющенка просило “чуже” керівництво Криму. А тепер президента Януковича про те ж саме попросив “свій” уряд Василя Джарти. І не тільки.

Нова хвиля з повернення Юсуповського палацу народу почалася, по суті, з інтерв’ю Василя Джарти “ДТ” у червні минулого року. Відповідаючи на запитання з приводу Юсуповського палацу, прем’єр запевнив:

“Я ознайомився зі зверненнями та аргументами Асоціації музеїв і заповідників Криму, публікаціями в ЗМІ і хочу сказати, що звертатимуся до президента України про відкриття палацу для відвідування і створення там музею. Це буде дуже цікавий туристичний об’єкт”.

Лист РМ Криму з проханням розглянути можливість передачі Юсуповського палацово-паркового комплексу у власність АРК для його музеєфікації пішло в АП у серпні 2010 р. Подальше листування, що стало надбанням ZN.UA завдяки подвижництву джерела, становить окремий інтерес. У вересні в Сімферополь пішла відповідь. Не від президентської адміністрації, а від в. о. керівника Держуправсправами О. Панька. Він повідомив вражаючі речі, що і помилкою назвати важко – людина ж досвідчена, у цьому відомстві на керівних посадах працює з 2000 року.

Олексій Миколайович, аргументуючи відмову відомства створити в Юсуповському палаці музей, повідомляє, що комплекс, як і інші держдачі та резиденції, використовується “для створення належних умов роботи й відпочинку вищих посадових осіб держави Україна, глав іноземних держав та іноземних делегацій”. Це зрозуміло. Як і те, що вища посадова особа в державі Україна одна – президент В. Янукович.

Проте далі заступник керівника ДУСі ставить кому і перелічує (в один ряд!): “а також організації відпочинку працівників адміністрації президента України, апарату ВР України, Кабінету міністрів України, інших державних органів і окремих посадових осіб”.

Знаючи, що ані президента, ані прем’єра, ані спікера ВР України в Юсуповському палаці ніколи не бачили, слід зробити висновок, що держрезиденція утримується за казенні кошти саме для них, трудівників апаратів і загадкових “окремих посадових осіб”. Багата країна! Челяді й клеркам арабських шейхів і не снилося!

Та в листі з ДУСі є натяк і на компромісний варіант. Визнаючи, що “в резиденції проводяться офіційні й протокольні заходи в сукупності тільки три-чотири місяці протягом року, Головним управлінням санаторно-курортних установ в АРК Держуправсправами вивчається питання можливості використання комплексу в інший час для проведення екскурсій організованими групами, що сприятиме відтворенню та підтриманню об’єкта в належному стані”.

Як кажуть, хоч вовни жмут. І в листопаді перший віце-прем’єр автономії Павло Бурлаков пише в головком санаторно-курортних установ ДУСі, що знаходиться в Ялті: Рада міністрів АРК просить “розглянути питання про можливість використання комплексу для проведення екскурсій організованими групами. З метою вироблення узгодженого рішення вважаємо за доцільне створити робочу групу із залученням спеціалістів Міністерства культури і мистецтв АРК та представників Асоціації музеїв і заповідників Криму”.

У відповіді керівника головкому Ігоря Алфер’єва – вже остаточна відмова на всілякі претензії. Виявляється, по-перше, “планові екскурсії” на території палацу 2010 року і так проводилися, і главк готовий такі послуги надавати туроператорам, а по-друге, він не наділений повноваженнями створювати робочі групи з участю спеціалістів Міністерства культури та Асоціації музеїв і заповідників Криму…

Мабуть, достатньо документальних свідчень, щоб зробити певні висновки, хоча й у формі запитань.

По-перше, чи слід розуміти, що президент Віктор Янукович, з допомогою ДУСі, відповів відмовою уряду Криму та Асоціації музеїв і заповідників на прохання відкрити Юсуповський палац для вільного відвідування, створивши там музей?

По-друге, чи випливає з усього сказаного, що президент України, який не використовує Юсуповський палацово-парковий комплекс як державну резиденцію, віддав його на “годівлю” чиновникам ДУСі, котрі, як і в попередні роки, надають там послуги vip-готелю всім, хто спроможний заплатити?

І, по-третє, як називається громадська формація, за якої палаци фактично належать бюрократії та челяді, а їх утримання покладено на платників податків?

Хоча, звичайно, є ще один варіант: Віктор Янукович може навіть не знати про існування такої держрезиденції…

Валентина Самар

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна»

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 71

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.