Церква Успіння

Розмір зображення: 643:800 піксел

Найдавніші відомості про існування церкви походять з 1436 р. 1 У акті візитації середини XVIII ст. згадується дерев’яну будівля з дзвіницею при ній. 2 У 1772 р. коштом дідичів Венґлинських3 зведено нову муровану споруду у пізньобароковому стилі, освячену єпископом Максиміліаном Риллом 13 листопада 1773 р., про що свідчить напис всередині на північній стін: “Die 13 novembris 1773 anni per Maksimilianum Ryllo episcopo Chelm. et Bels. consecrata”. 4 Тоді ж збудовано і муровану дзвіницю. Ілюзійні розписи al fresco виконав маляр Гаврило Славинський. 5 Ремонтована у 1867 р. 6 З 1875 р. – православна. У 1914 р. проведено зовнішній ремонт. 7 Після першої світової війни у 1919 р. перетворена на костел. 8 У 1927 р. проведено реставрацію споруди, маляр Тадей Корпала перемалював стінопис. 9 Частково пошкоджена під час другої світової війни у 1944 р. Відреставрована у 1958 р. 10 Тоді ж відреставровано стінопис Я. Кадлучкою. 11 У 1939-1944 рр. в селі діяла відновлена православна парафія у пристосованому приміщенні. 12

Пізньобарокова, мурована з цегли од-нонавова споруда, повернена вівтарем на північний захід. Нава прямокутна в плані, двопряслова. На чільному фасаді до неї прилягає прямокутний присінок. Вужчий вівтар квадратовий в плані, з двома захрис-тіями по боках (південно-східна добудована 1955 р. ). Дахи двосхилі, стрімкі, над вівтарем – з нижчим гребенем, криті дахівкою. Тиньковані стіни завершені антаблементом з профільованим ґзимсом. Фронтони нави і тильний вівтаря барокових форм з плавними спливами, фланковані обелісками. В інтер’єрі нава і стара захристія перекриті циліндричним склепінням з люнетами, вівтар і присінок – циліндрично-хрестовими. При чільній стіні нави розташовані хори на широкій лучковій арці, оперті на пристінні пілони. Зберігся стінопис 1772 р. пензля Гаврила Славинського, перемальований Тадеєм Копалою з Кракова у 1927 р. і реставрований Я. Кадлучкою у 1958 р. Частково зберігся і вистрій, зокрема ікона пензля А. Савідловського 1745 р. – копія Холмської Богородиці, ікона “св. ап. Лука”, ймовірно, пензля Славинського та деякі інші з XVIII ст.

Поряд з церквою розташована сучасна церкві мурована, прямокутна в плані двоярусна брама-дзвіниця, вкрита двосхилим причілковим дахом.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Cieślik-Sygowska I. Drewniane cerkwie w Świerszczowie na tle architektury greckokatolickiej od XVI do 2. połowy XIX w. w dawnym powiecie chełmskim. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 113.

3. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 262, аркуш 27.

4. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 353.

5. Gawarecki H., Marszałek J., Szczepanik Т., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 165.

6. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Chełmskie 6. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1999. – S. 407.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 262, аркуш 27.

8. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

9. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 32-34.

10. Там само.

11. Там само.

12. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 214 – 215.