Концентраційний табір в Явожні
На околиці міста (на території сучасного району Osiedle Stale) містилася одна з філій гітлерівського концтабору Освенцим.
Станція "Явожно-Щакова", на яку прибували ешелони з ув'язненими українцями
Після закінчення Другої світової війни у Явожні польськими комуністами для українців організований концентраційний табір. За колючим дротом з електричним струмом опинилося близько 4 тис. українців, серед яких понад 800 жінок і біля десятка дітей, 22 греко-католицьких і 5 православних священиків. Саме про ув’язнення тут українців вирішило Політбюро Польської об’єднаної робітничої партії на засіданні 23 квітня 1947 р.
До табору не потрапляли члени ОУН і УПА, яких, згідно з рішенням Департаменту юстиції Міністерства національної оборони, судив суд Операційної групи «Вісла», а після його розпуску — військові окружні суди. Тільки на смертну кару вони засудили майже 500 цивільних осіб.
Відійшли у вічність з в’язнів концтабору ще щонайменше 161 особа. Загиблих у таборі ховали в розташованому поблизу лісі, в нашвидкуруч викопаних між деревами могилах. Для цього виїжджав спеціальний возик із двома колесами та кілька в’язнів у супроводі конвою. Місця поховань не позначалися, а самі поховання відбувалися в таємниці. Зважаючи на це, важко наразі з’ясувати, де знаходяться всі могили.
Концтабір існував до березня 1949 р., коли звільнили більшість в’язнів. Вони отримали спеціальні посвідчення, що начебто були звільнені з арештів. При цьому підписували зобов’язання ніколи навіть не згадувати про Явожно. Пізніше на місці табору інсувала в'язниця.
Дослідник табору в Явожні Є. Мисило наводить таке свідчення: „Мені відомі випадки смерті в'язнів в таборі. Було їх багато. Частина була спричинена виснаженням, частина хворобами, частина внаслідок побиття охоронцями. Саме так помер мій кузин Іван Моряк. Дати точно не пам'ятаю, але виглядало то так. Охоронці постаивли нас четвірками і ми марширували навколо табору. В певний момент проходили ми повз людину, що везла буряки. Мій кузин схопив одного буряка. Тоді вахтовий (охоронець) схопив його вдятгнув в бік і копав ногами до такого ступеню, що внаслідок цього він помер. Пізніше бачив як в'язні вивезли його тіло”. [Протокол свідчень Миколи Моряка (Mikołaja Moriaka) прокурором Районної прокуратури в Кросні […] від 6.10.1997 р.
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".