Церква св.Миколи

Розмір зображення: 800:593 піксел

Дерев’яна церква св.Миколи 1755 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 153].

Перші згадки про церкву в селі Конвиця походять з податкових реєстрів 1535 р. 1 Існувала на протязі XVI-XVII ст. 2 У акті візитації 1720 р. про неї сказано, що дерев’яна, “в стінах і дахах репарації потребує”. 3 Нова, за припущеннями дослідника Яна Ґурака, збудована міськими майстрами у 1755 р., 4 році локації містечка Ярчів на території села Конвиця. Під час регуляції парафіяльної сітки австрійською владою в кінці XVIII ст. приєднана, як філійна, до парафії Ходиван-ці. З 1875 р. – православна. У 1921 р. перетворена на костел св. Станіслава єпископа. 5 Тоді ж зроблено ремонт будівлі. Наступні ремонти здійснено у 1951 та 1963 рр. 6 Після вибудування поряд нового мурованого костелу у 1980-х рр. стоїть нечинна і нищіє. Планувалося перенесення її до села Переволоки і влаштування там костелу. 7

Розташована на рівній ділянці посеред села. Дерев’яна, тризрубна будівля. Складається з ширшої і вищої квадратової нави, до якої зі сходу прилягає вужчий гранчастий в плані вівтар, а з заходу – вужчий квадратовий в плані бабинець. До вівтаря з обох боків прилягають прямокутні ризниці. Нава вкрита двосхилим дахом, увінчаним на гребені сиґнатуркою, вівтар – нижчим п’ятисхилим дахом. Над бабинцем здіймається стовпова вежа-дзвіниця (ймовірно, колись окрема, може, з XVIII ст., а пізніше насунена на бабинець), під наметовим дахом якої влаштована відкрита голосникова аркада. З заходу до бабинця прибудований стовповий присінок, в якому влаштовані сходи на дзвіницю. Оточує церкву піддашшя, під яким сховані ризниці, перерване при західній стіні бабинця. Стіни надопасання кожуховані ґонтами, дзвіниці – шальовані вертикально дошками і лиштвами, дахи криті бляхою. В інтер’єрі нава і вівтар перекриті циліндричними склепіннями, а бабинець – пласкою стелею. При західній стіні нави влаштовані хори, оперті на дві колони, поширені 1921 р. Внутрішній вистрій втрачений.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 165.

2. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

3. Поворозник М. Альбом українських церков. Закарпаття, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя. – Лондон, 1988. – С. 265.

4. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984. – S. 31.

5. KZSzP. Z. 17. Powiat Tomaszowski. – Warszawa, 1982. – S. 18.

6. Там само.

7. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 474 – 476.