Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Церкви України: Закарпаття

Яловий. Воловецький район

Церква Вознесіння Господнього. XIX ст. (УПЦ)

У Яловому стоїть дерев’яна церква з групи барокових церков Воловеччини. Розказують, що перша церква Стрітення Господнього була споруджена з ялиці на горбочку “Пісок” у 1814 р. (про це мав би свідчити і дзвін з датою “1815”), коли село налічувало 11 сімей, а теперішня церква є другою.

Згідно з іншим переказом, церкву споруджено в 1803 р., а в 1883 р. її перенесено на теперішнє місце. Храм із смерекового дерева розміщений у центрі села, на пагорбі.

Бляшане покриття, що замінило ґонт у 1930 р., не так впадає в очі, бо вкриває лише дахи та опасання. Дехто вважає, що ґанок було прибудовано пізніше. Усередині всі три частини храму перекрито коробовими склепіннями, а між бабинцем та навою влаштовано високий арковий прохід.

Згідно з переказом, іконостас нібито передали в Яловий з розібраної дерев’яної церкви в Волівці. Кілька ікон та царські двері купив Закарпатський краєзнавчий музей.

Найновіше оздоблення храму в 1991 р. (обшивку зрубів прес-картоном, ремонт бані над вежею, перемалювання іконостаса) здійснив умілець з Нижніх Воріт Ілля Ґайґер. Хори збільшили, оперши конструкцію на величезний металевий швелер.

За словами колишнього куратора Михайла Бурдюха, впродовж першого десятиріччя XX ст. певні роботи проводив будівничий Ілько Німець, що будував церкву в Задільському, а надбанний хрест, що давніше був над вівтарем, містить у сонечку дату 1903.

Дерев’яна дзвіниця біля церкви – єдина дзвіниця місцевого стилю, не вкрита бляхою. Усередині на зрубі видно нерозбірливі написи та дату 1886. Крім старого дзвона, є ще два, відлиті Р. Герольдом у Хомутові в 1925 р.

Напис на Служебнику, виданому в Києво-Печерській лаврі 1629 р., свідчить, що книгу купив Кость Ковачин із дружиною Анною для села Задільського 8 листопада 1710 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 342 – 343.