Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 800:580 піксел

Дерев’яна церква Різдва богородиці 1760 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 153].

У 1550 р. власник існуючого тут замку Василь Андрійович Полюбинський, мстиславський і радомський староста, збудував замкову церкву св. Трійці. 1 Ним же ж разом з жінкою Марією у 1597 р. збудовано у присілку Кут церкву Різдва Пр. Богородиці, яка проіснувала до 1760 р. 2 У цьому році (дата вирізана на камені, всталеному в мурований фундамент) коштом Потоцьких вибудувано нову дерев’яну церкву радинського типу. 3 У цьому ж році збудовано і окрему дерев’яну дзвіницю. У 1811 р. церква відновлювалася коштом власника міста Яна Франковського. 4 Тоді ж встановлено в церкві органи. Громада вчинила опір введенню православ’я у 1872-1874 рр. 5 З 1875 р. – православна. З 1919 р. – костел Серця Христового. 6 У 1935 р. відновлювалася. Ще одне відновлення відбулося у 1954 р., а у 1959 р. проведено реставрацію будівлі. 7 У 1986 р. перенесена і перебудована в с. Бялки (ґміна Парчів), а на її місці споруджено мурований костел. 8 При новому костелі збереглася лише стара дерев’яна дзвіниця. 9

Це була тризрубна будівля на підмурівку. Складалася з рівновисоких ширшої, в плані наближеної доквадрату нави та вужчих прямокутних бабинця з півночі та вівтаря з двома захристіями по боках з півдня. Вкривав церкву спільний двосхилий дах, що над вівтарем переходив у трисхилий, увінчаний на гребені над навою вежечкою з сиґнатуркою, вкритою цибулястою маківкою. Нижчі захристії вкривали односхилі дахи. Стіни церкви, шальовані горизонтально дошками, стягували лисиці. В інтер’єрі об’єми перекривали пласкі стелі, в наві оперті на два стовпи. Над бабинцем були розташовані хори. Входи в захристії вели з нави через портали з різьбленими літерами “IHS”. В новому місці церква-костел відтворена в первісному вигляді. Єдиною зміною є заміна цибулястої маківки сигнатурки, притаманної церквам, на стіжкове покриття, притаманне костелам. 10

1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1882. T. 3. – S. 142; Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 337.

2. Историко-статистическое описание церквей и прихода в селах Городише и Полюбичи. // ХВЕВ, 1891. № 18. – С. 294-296.

3. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

4. KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 14-15.

5. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. – Lublin, 1921. – S. 253-254.

6. KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 14-15.

7. Там само.

8. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 40.

9. Pokropek M. i W. Tradycyjne budownictwo drewniane w Polsce. Budownictwo sakralne. Cerkwie, molelny staroobrzędowców, bóżnice, meczety. – Warszawa, 1996.

10. Фотографія церкви в Бялці Богдана Мартинюка.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 151 – 152.