Поселення в урочищі Осман

О.В. Лисенко

Еллінізм – пізньоримський час – раннє середньовіччя. Знаходиться коло східної окраїни північно-східної частини смт Гурзуф (МДЦ «Артек»), у нижній частині південно-західного схилу гори Аю-Даг, в урочищі Осман, на висоті близько 160–190 м, приблизно за 0,7-0,8 км від берега моря (мал. 1:23).

Об’єкт виявлений, видимо, в 1947 р., коли під час земляних роботах біля підніжжя гори Аю-Даг були знайдені античні монети. Згодом їх передав до Херсонеського музею інженер В.Н. Тимофєєв [Голенко, 1963, с. 112, 115; Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 51, 110]. В 1963 р. в процесі робіт загону ВАК Інституту археології АН УРСР (кер. О.І. Домбровський) здійснено топозйомку пам’ятника та розвідувальні розкопки [Домбровський, 1972, с. 41; Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 51, 110; Фірсов, 1990, с. 130–131]. В 1972 р. школярі з піонертабору Артек (кер. зав. музеєм Артека А. Фролов) у межах покинутого кар’єру, розташованого в урочищі, зібрали підйомний матеріал. У 1975 р. загоном ВАК Інституту археології АН УРСР (кер. О.О. Махнєва, К.К. Орлов) тут же здійснювалося збирання підйомного матеріалу і шурфування [Орлов, 1975, с. 10]. В 1998 р. об’єкт картографували співробітники розвідувального загону (кер. О.В. Лисенко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ. Зібрано підйомний матеріал [Лисенко, Тесленко, 2002, с. 61, 63–65, 78].

Пам’ятник розташований на сформованому потужними сейсмогравітаційними відкладеннями (брили діабазового порфіриту) схилі, профіль якого місцями ускладнений зсувними терасами і замкнутими низинами. Площа об’єкта – близько 4 га. Він являє собою ділянку культурних відкладень, що залягає на схилі, а також на природних і штучних терасоподібних площинках (у нижній частині пам’ятника). Площинки укріплені кам’яними підпірними стінами, місцями на них видно залишки будівель.

Культурні нашарування античного періоду (в їх структурі простежена ділянка стратифікованого шару римського часу потужністю до 0,3 м) залягають над поверхнею давнього кам’яного осипу. На терасоподібних площинках вони перекриті ранньосередньовічними культурними відкладеннями.

Верхня частина культурних нашарувань об’єкта, ймовірно в давні часи, була зміщена та перемішана в результаті обвалів (потужність кам’яного навалу, який містить археологічний матеріал, місцями перевищує 2 м), а в період із XIX ст. до 1966 р. – при нарізанні дороги до маєтку «Артек», у процесі розроблення кар’єра та облаштування під’їзних шляхів до нього. Більша частина культурних нашарувань, що розташовуються на пологих ділянках рельєфу в нижній частині пам’ятника, видимо, залягає in situ. Серед знахідок уламки ліпної кераміки, чорнолакового та червонолакового столового посуду, амфор елліністичного (напр. фрагмент ручки синопської посудини з клеймом астинома Феніппа, сина Пасихара третьої чверті III ст. до н.е. та уламок ніжки херсонеського виробу III ст. до н.е.) і римського часу (світлоглиняні з «двоствольними» ручками (Зеєст, 61) та «з вузькими шийками» і рожевоглиняні з «воронкоподібною» шийкою (Зеєст, 90б)), скляних посудин, залізистий шлак, монети (випущені з IV ст. до н.е. до III ст. н.е.; серед них 1 херсонеська, 1 аміська, 1 римська і 22 боспорські). За артефактами комплекс у цілому датується IV-III ст. до н.е. – III-IV ст. н.е., VIII (?)-X ст. Періодизація не зрозуміла.

Матеріали зберігаються у фондах Ххерсонеського державного історико-археологічного заповідника, Ялитнському державному історико-літературному музеї, Алуштинської філії Кримського республіканського краєзнавчого музею, музею Міжнародного дитячого центру «Артек».

Література:

Голенко К.В. Находка монет у подножия горы Аю-Даг // Нумизматика и эпиграфика. – 1963. – Вып. IV. – С. 110–117.

Домбровский О.И. Крепость в Горзувитах. – Симферополь, 1972. – 111 с.

Домбровский О., Столбунов А., Баранов И. Аю-Даг – «Святая» гора – Симферополь, 1975. – 135 с.

Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59–88.

Орлов К.К. Отчет об археологическом обследовании холма Тоха-Дахыр и урочища Осман в Артеке в 1975 г. – Симферополь, 1976. – Архив ИА АН Украины. – 1975. – Дело № 1975/22 б. – 18 с., 31 ил.

Фирсов Л.В. Исары. Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. – Новосибирск, 1990. – 471 с.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 647 – 649.