Церква Воздвижения

Розмір зображення: 800:583 піксел

Вперше згадується у податковому реєстрі 1564 р. 1 У 1749 р. священик був учасником Білопольського з’їзду духовенства Холмської єпархії. 2 У акті візитації 1775 р. дерев’яна церква означена як стара. 3 У 1787 р. перенесено в село дерев’яний костел, збудований у 1744 р. коштом Анни Ростовської в с Рахані, і виставлено з нього нову церкву. 4 У 1875 р. громада прийняла православ’я. У 1892 р. від блискавки загорілася стара дерев’яна церква. 5 У 1894 р. за планом священика Корнилія Герасимовича збудовано невелику дерев’яну тимчасову церкву. 6 Проект нового мурованого храму в неоросійському стилі виконав у 1908 р. єпархіальний архітектор А. Пуринґ. 7 Будову її вів будівельний комітет на чолі з Д. Шалімовим, а архітектурний нагляд здійснював повітовий архітектор Томашівського повіту А. Звєржховський. 8 Поліхромію стін і іконостас виконала іконописно-живописна майстерня Г. Володіна з Києва. 9 29 червня 1910 р. церкву урочисто освятив холмський єпископ Євлогій. 10 Після першої світової війни зачинена. Під час німецької окупації перетворена на склад. Складом була і після виселення українців у 1947 р. під час акції “Вісла”. У 1973 р. перебрана католицькою церквою, частково перебудована і перетворена на костел Матері Божої Королеви Світу. 11

Мурована споруда, в первісному вигляді дуже нагадувала інші церкви цього архітектора. Складалася з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягав нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захрис-тіями по боках, а з заходу – незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець, попереджений на заході вежею-дзвіницею з двома прямокутними приміщеннями по боках та відкритим ґанком на чільному фасаді. Наву вкривав великий купол, увінчаний вузьким світловим восьмибічним барабаном, вкритим цибулястою банею. Чотири цибулясті баньки на вузьких шиях були поставлені по чотирьох кутах нави, а п’ята вінчала гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. Бабинець вкривав двосхилий дах. Два верхні восьмибічні яруси дзвіниці (найвищий – відкритий арковий голосниковий) завершував високий восьмигранний намет, увінчаний аналогічною маківкою. Ще одна подібна маківка була встановлена на кінці гребеня двосхилого даху вівтаря. Нетиньковані цегляні стіни членували аркади, в яких розташовувались високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави розташовувались фрескові зображення святих і сцен з біблії в круглих або півциркульно завершених нішах. Після перетворення церкви на костел всі бані і маківки знято, змінено покриття даху нави та проведено інші роботи.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 227.

2. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

4. KZSzP. Z. 17. Powiat Tomaszowski. – Warszawa, 1982. – S. 17.

5. ХЦЖ, 1910. 4. 22. – C. 877.

6. Там само.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. l960. 8. ХЦЖ, 1910. 4. 22. -C. 877. 9. Там само.

10. ХЦЖ, 1910. 4. 8. -C. 340.

11. KZSzP. Z. 17. Powiat Tomaszowski. – Warszawa, 1982. – S. 17.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 149 – 150.