Церква св.Михаїла / св.Михаїла і св. Бориса і Гліба

Розмір зображення: 800:652 піксел

Парафію і церкву ериґував у 1691 р. Карл Станіслав Радивил. 1 Як свідчив напис на одвірку, будову розпочату його коштом у 1691, а завершено у 1723 р. 2 У акті візитації з 1726 р. подано її наступний опис: “Церква дерев’яна чудової структури, віднова недавно вибудувана. Дах на ній ґонтовий, виведений банею”. 3 На початку XIX ст. парафія піддалася латинізації, в церкві були встановлені органи, але був і іконостас. 4

З 1875 р. – православна. Зачинену після першої світової війни церкву знищено з наказу польської влади 13 липня 1938 р. 5 Під час німецької окупації у селі діяла православна парафія, ймовірно, у пристосованому будинку. 6 У 1985 р. будівничим Дмитром Гвесюком зведено нову муровану церкву св. арх. Михайла для відновленої православної парафії. 7

Зі збереженої фотографії 8 та рисунку Л. Маслова 9 видно, що стара дерев’яна церква була тризрубною трипільною безверхою будівлею. Складалася з ширшої прямокутної нави та вужчих прямокутних вівтаря і бабинця. Всі об’єми перекривали двосхилі причілкові дахи. Стіни церкви були шальовані вертикально дошками і лиштвами. Безпосередньо до бабинця прилягала дерев’яна двоярусна дзвіниця (єдиний відомий з Хол-мщини випадок). Нижній ширший зрубний ярус її відділяло від верхнього вужчого стовпового широке піддашшя, оперте на колони з підкосами. Під наметовим пірамідальним дахом, завершеним маківкою з кованим хрестом, у вертикальній дощаній шалівці розташовувалось по два фігурні голосникові прорізи на кожній грані.

Нова церква розташована на православному цвинтарі скраю села, на рівній ділянці. Це мурована тридільна цегляна нетинькована споруда в модернізуючих формах. Складається з ширшої квадратової нави, до якої зі сходу прилягає вужчий вівтар з захристіями по боках, а з заходу – невеликий присінок. Наву вінчає восьмибічний наметовий верх, який виростає безпосередньо з чотирисхилого пірамідального даху, завершений світловим ліхтарем шоломовою банькою. Стіни нави членовані трьома арками, в яких прорізані високі прямокутні вікна з півциркульним завершенням. Присінок і вівтар вкриті двосхилими дахами. їх стіни теж декоровані арковими фризами і нішами.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1882. T. 3. – S. 101; Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 337; ХВЕВ, 1882. № 10. – С. 183.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 283.

4. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

5. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

6. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

7. Ігнатюк І. Холмщина і Підляшшя. // Церковний календар 1989. – Сянок. – С. 128-131; Ієромонах Паїсій. Нова церква в Білій Підляській. // Церковний календар 1990. – Сянок. – С. 228.

8. Фотографія експонувалася 22 листопада 1998 р. на виставці в Холмі під час “Chełmsko-Podlaskiego Requiem”.

9. Маслов Л. Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 19.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 139 – 140.