Церква св.Параскеви

Розмір зображення: 800:721 піксел

Дерев’яна церква св.Параскеви 1882 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 153].

Найдавніша згадка про церкву походить з 1592 р. 1 У цьому році вже існуюча парафія дістала привілей від Яроша Немири з Остроменчина, ловчого підляського. 2 Згідно з записами більського священика Мануїла Селецького у 1648 р. була вже греко-католицькою. 3 У документах 1658 та 1662 рр. згадується місцевий священик Дмитро Верба. 4 У1734 р. 5 (за іншими даними – 1774 р. 6) була збудована нова дерев’яна будівля коштом графа Карла Одровонжа. 7 Парафія вчинила сильний опір відлатинщенню обряду у 1867 р. та введенню православ’я у 1872-1874 рр. 8, але з 1875 р. церква стала православною. У 1880-1883 рр. споруджено нову муровану церкву за так званим “нормальним” проектом, затвердженим синодом. 9 Освячена 6 серпня 1883 р. 10 Ремонтована у 1910 р. 11 В міжвоєнний період – діюча православна парафія. Після виселення українців у 1947 р. під час акції “Вісла” перебрана католицькою громадою і перетворена на костел св. Антонія Падуанського.

Розташована на рівній ділянці. Мурована споруда в стилі російських церков XVII-XVIII ст. Дуже подібна до церков в Бончі, Тератині і Телятині. Незначно ширшу її наву вінчає світловий восьмибічний барабан, завершений давніше цибулястою банею, а тепер – низьким восьмибічним стіжком. Над прямокутним бабинцем здіймається два яруси (верхній – восьмибічний) вежі-дзвіниці, увінчаної шатровим наметом з конічною маківкою, що замінила при ремонті цибулясту. По боках гранчастого вівтаря розташовані прямокутні ризниці. Стіни церкви тиньковані. Щедро використані в зовнішньому оздобленні елементи російської архітектури – портали, обрамування вікон, закомари і кокошники та інші, при ремонтах дещо знівельовані.

1. Źródła dziejowe. Tom XVII. – Warszawa, 1908. – S. 229.

2. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 329.

3. Холмскій греко-униатский месяцеслов на 1870 год. – Варшава, 1870. – С. 54

4. Sosna Grzegorz. Bibliografia parafii prawosławnych na Białostocczyźnie. Część chronologiczna. – Białystok, 1985. – S. 18-19.

5. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 329.

6. O греко-униатских церквах б. Мельницкого благочиния (по материалам визитации благочиннаго Симеона Маркевича с 16. 10. 1774 по 24. 03. 1775 г. // ХВЕВ, 1880. № 12.

7. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 329.

8. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 188-192.

9. XBEB, 1883. № 14. – C. 250.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 222.

11. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 346, аркуш 8.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 138 – 139.