Вестерплатте продовжує оборонятися!

Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця"

«Цілковито знищити Польщу…

Закрити серця до співчуття. Діяти брутально…

Сильніший є правим…»

А. Гітлер, 22 серпня 1939 року

«Оглядаючи наразі укріплення, маємо усі підстави бути здивованими, як поляки могли так довго триматися. Якщо не враховувати трьох бункерів, Вестерплатте не є добре фортифікованим»

Капельмістр з броненосця «Шлейзвіг-Гольштейн»

„Вестерплатте – це приклад того як не слід командувати” – коментар шефа штабу OKХ, ген.-полк. Франца Гальдера щодо німецького керування в боях за Вестерплатте

1 вересня. То не тільки день знань. В усьому світі цей день згадують як початок другої світової війни – найжахливішої війни в історії людства. 7 днів героїчної оборони польських слідів у Гданську проти переважаючих сил німецької піхоти авіації та флоту увійшли в історію. Вестерплатте – це невеликий шматок суходолу на якому німці вперше замислилися над тим, чи дійсно їх загарбницьким планам дійсно ніхто не зможе протистояти? В радянські роки Вестерплатте подавалося як зразок виняткової мужності простого польського солдата в умовах бездарності його верховного командування, що платило життями простих оборонців за свої претензії на територію Гданська. Офіційною пропагандою було створено образ залізного майора – коменданта складів на Вестерплатте майора Генріка Сухарського. І завдалося образ цей був міцний як зведений в ті ж роки монумент героям Вестерплатте.

Пам’ятник героям Вестерплатте

А тим не менше правда завжди знайде дорогу до людей. А правда є така, що більшість хрестоматійних описів епопеї Вестерплатте не відповідають дійсності. І часто це не провина популяризаторів, які щиро намагалися донести до людей феномен подвигу героїчного гарнізону, але дослідників другої світової війни, а то і самих учасників оборони складів, що або не бажали глибоко розбиратися, чи свідомо підтримували створені Г. Сухарським та пануючою системою міфи. А як вже все було насправді? Саме в цьому ми і намагалися розібратися, подорожуючи до цього пам’ятного місця. В цій подорожі велику допомогу нам надав багаторічний дослідник Вестерплатте, голова товариства історичної реконструкції військових складів на Вестерплатте Маріуш Вуйтович-Подгорський та його книга «Вестерплатте 1939. Правдива історія».

«Вестерплатте 1939. Правдива історія» – результат п`ятирічної праці історика Маріуша Вуйтовича-Подгорського

Зауважимо, що описуючи ті події, намагатимемося уявити їх, прив’язуючись до того що і сьогодні можна побачити відвідавши територію колишніх складів до чого вас активно заохочуємо.

Море, наше море!

Пам’ятаю як ще навчаючись у школі читав скупу інформацію з шкільного підручника про оборонну війну Польщі з Німеччиною у 1939 р. Поруч з описами стрімкого просування німців по Польщі, в уяву впало повідомлення про оборону польських морських баз-фортець над Балтикою. Однією з цих “фортець” було Вестеплатте – польські транзитні склади боєприпасів. Багато років я прагнув тут побувати. Аж ось в квітні 2012 р. це нарешті вдалося. Коли ми вимовляємо слово фортеця – уява малює неприступні стіни та бастіони, але перше, що впадає в око на Вестерплатте розкішна зелень. Урочище було вкрито густим листяним лісом і в 1939 р.

Вид на Вестеплате, 1930-роки

Щоправда, подекуди зустрічаються загадки, що коса була вкрита хвойним лісом, втім це не підтверджується старими фотографіями.

Природа Вестерплатте

Наразі ж на території Вестерплатте абсолютно переважають листяні дерева. Як вказує М. Вуйтович-Подгорський, серед них зустрічаються 60-90 річні буки, наявний навіть 200 річний дуб.

То як же постала посеред цієї зелені фортеця? Історія створення цих складів дуже цікава. Після проголошення по результатам першої світової війни так званого Вільного міста Гданська, незважаючи на його формальне підпорядкування Польщі, провіз будь-яких польських вантажів через нього був практично заблокований. На дворі 1920 р. війна з більшовиками, тож полякам конче необхідно було десь розвантажувати надіслані з Франції військові матеріали. В цих умовах представнику Польщі в Вільному місті – графу Мечислав Яловецькому вдалося викупити через підставних осіб у приватне володіння колишнє місце літнього відпочинку на косі, яка утворилася в місці, де колись головне річище Вісли впадало до Балтики.

Піщана Західна Коса – Вестерплатте утворилася в місці де Вісла впадала в Балтійське море

До створення польських військових складів на Вестерплатте знаходилася курортна зона

Необхідно зазначити, що урочищем, яке фактично контролювало вхід до Гданського порту, цікавилися розвідки інших країн. Втім отримати його вдалося саме полякам. Тож, невдовзі на місці курорту постали обнесені цегляним муром транзитні склади, і гданські німці вже не могли нічого вдіяти. З того часу поруч з цивільними польськими установами в Гданську: польською поштою, митною службою та дирекцією залізниці та ін., функціонував також військовий гарнізон. До 1926 р., коли було пущено в хід польський порт Гдиню, Вестерплатте слугувало перевантаженню військових вантажів. Після цього ж його значення кардинально змінилося. Зазвичай вказується, що незважаючи на практично повну відсутність сенсу утримання військового гарнізону у втраченій з політичної та військової точок зору території Гданська, польський уряд прагнув показати всьому світу що не боїться німецьких погроз. Саме тому він начебто утримував нікому не потрібні склади у Гданську.

Втім, як впевнено доводить М. Вуйтович-Подгорський першим комендантом Вестерплатте майором Стефаном Фабищевським збудовані за проектом полковника Юзефа Сілаковського фортифіковані склади було перетворено на потужний форпост, який фактично контролював Гданськ та вхід до його порту.

Майор Стефаном Фабищевський – творець системи оборони Вестерплатте

Досконало навчені солдати, а не прості охоронці складів, у випадку німецького путчу в Гданську, при підтримці десанту з Гдині (в 1933 р. поляки показали німцям свою силу раптовим десантом з Гдині), мали зайняти стратегічні об’єкти в місті та гданському порту. На випадок війни гарнізон отримав наказ запекло боронитися до останньої можливості (не менше 1-2 тижнів, а не 12 годин як потім стверджував Г. Сухарський, та зараз стверджує більшість джерел про Вестерплатте). А війна вже стояла на порозі…

Гарнізон Вестерплатте – то були добірні солдати готові до виконання найтяжчих завдань

1 вересня – початок

Над Балтикою розляглася тиха ще літня ніч з 31 на 1 вересня. Саме в цю останню мирну ніч сталося багато такого, що змушує сумніватися в героїчному образі нового коменданта складів майора Г. Сухарського, що змінив на цьому посту їх творця С. Фабищевського. Як вказує М. Вуйтович-Подгорський, майор Г. Сухарський (будучи комендантом він насправді відповідав на Вестерплатте тільки за військову логістику), який отримав чітку інформацію про початок військових дій проти складів, вранці 1 вересня, фактично робив усе щоб ослабити її боєздатність та призвести до швидкого захоплення складів німцями. Цікаво, що в Гданську вранці 1 вересня вийшли газети з статтею «Вестерплатте здалося за 10 хвилин». Тим, не менше зусиллями заступника Г. Сухарського – капітана Ф. Домбровського (досвідчений офіцер-інструктор, до речі нагороджений медаллю за бої у Львові у 1918 р.) гарнізон Вестерплатте перебував у постійній бойовій готовності. Мало кому відомо, що ще перед війною Ф. Домбровський відповідав на Вестерплатте за ведення бойових дій.

Капітан Домбровський – справжній керівник оборони Вестерлатте

На світанку 1 вересня за цегляною стіною, що оточувала склади та перешкоджала їх обсервації німцями, чергові почули постріл, про що вони негайно доповіли своєму командуванню. Цей постріл був німецьким сигналом готовності до атаки.

Німці під покривом темряви сконцентрувались у стіни Вестерплатте

Руїни цегляної стіни, що оточувала склади на Вестерплатте

Під покривом ночі тривали німецькі приготування до штурму. З борту шкільного броненосця «Шлейзвіг-Гольштейн», що зайшов напередодні до Гданського порту, начебто з урочистим візитом, зійшли укриті там німецькі морські піхотинці з Клайпеди під командуванням лейтенанта Хенінгсена, які після обстрілу броненосця мали вдарити на Вестерплатте.

Під покривом ночі німецькі десантники займали вихідні позиції для атаки на Вестерплатте

Німці розгорнули командний пункт в поблизькому старому укріпленні – Мевій Шанець.

Керування німецькою атакою здійснювалося окрім броненосця з старого укріплення Мевій Шанець

В той же час німці евакуюють мешканців щільно забудованого району Гданська, який знаходиться по іншу сторону Мертвої Вісли (Портового каналу) від Вестерплатте – Нового Порту. Тут на верхівках високих будинків розміщуються спостережні пункти та вогневі точки.

На верхівках будинків Нового Порту розміщувалися німецькі вогневі точки та спостережні пункти

В 4.45 “Шлейзвіг-Гольштейн”, який зайняв позицію на повороті Портового каналу (Мертвої Вісли) напроти укріплення Мевій Шанець, відриває вогонь. Постріли броненосця прийнято вважати першими пострілами другої світової війни, хоча відомо, що першими польськими об’єктами, які зазнали німецького удару були мирне містечко Велунь (Лодзьке воєводство), або мости під Тшевом неподалік від Гданська.

В 4.45 броненосець «Шлейзвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по Вестерплатте

Снаряди калібру 280 мм з броненосця «Шлейзвіг-Гольштейн»

Переконані в тому, що після обстрілу важкими снарядами (головний калібр лінкору дорівнював 280 мм), поляки повністю деморалізовані, німці кидаються у атаку. Найбільш зручною для атаки були підходи з півдня, де кущі та дерева дозволяли німецьким саперам підійти безпосередньо під мур складів та закласти вибухові заряди та висадити браму у повітря. Одночасно вони намагаються форсувати Мертву Віслу зі сторони нового Порту та вдертися з боку балтійського узбережжя.

Залізнична в’їздна брама Вестерплатте – реконструйована на своєму давньому фундаменті

Але на території складів на німців чекатиме несподіванка. Незважаючи на те, що вони пильно проглядатимуть її територію, полякам вночі вдалося розбудувати складну систему укріплень, яка складалася кільця укріплених приміщень – так званих вартівень, пронумерованих від 1 до 5, 6 вартівня розміщувалася в будівлі кошар.

Нічні роботи по зведенню укріплених позицій тривали аж до вибуху війни

Простір між ними закривали польові фортифікаційні позиції так звані площадки: «Пором», «Форт», «Пристань», «Лазенки», «Електростанція» та «Вал». Вестерплатте також мало унікальну сучасну сигналізаційну систему польського виробництва.

Схема укріплень Вестерплатте із зазначенням ліній унікальної сигналізаційної системи

Додатково укріплені були також кошари, які мали тості підвальні стіни та бійниці.

Амбразура вартівні №6 в нижньому ярусі кошар

Вже за висадженою брамою німців косить вогонь ручного кулемету капрала Е. Шамлевського з позиції «Вал». Якби його кулемет не заклинив, більшість з них залишилася б тут. Зважаючи на поломку Шамлевський змушений відійти на позицію «Форт».

Вже за брамою на позиції «Вал» німці напоролися на вогонь ручного кулемета капрала Шамлевського

Позиція «Вал» яка відіграла роль у відбитті атаки 1 вересня

Далі гітлерівців зустрічають шквальним вогнем з кулеметів площадки «Пором» та «Пристань».

Хорунжий Ян Гричман

Героєм дня безумовно був хорунжий Я. Гричман, під командою якого залога «Пором» (яку послабив перед німецьким штурмом Г. Сухарський) не здригнулася перед переважаючими силами атакуючих німців (13 польських бійців проти майже сотні німців з штурмової групи), а холоднокровно їх розстріляла.

Вирішальним для провалу німецької атаки 1 вересня виявився вогонь площадки «Пором»

Позиція «Пором» по закінченню боїв

Через пів години до позиції добрався поручник Л. Пайонк з 6 солдатами. Оборонці попросили про вогневу підтримку, після чого по німцям вдарили міномети встановлені біля кошар. Понісши втрати, гітлерівці змушені були відступити.

Німецькі вояки з пораненим товаришем відступають з Вестерплатте

Поляки використовують перерву щоб вислати патруль за головну браму в бік Мертвої Вісли та знищити розташовану перед нею вартівню гданської поліції – перетворену на вогневу точку.

В цей же час польська залога викотила з кошар стару польову гармату російського виробництва (Путіловський завод в Петербургу) калібру 76,2 мм, пострілами з якої вдалося ліквідувати кілька вогневих позицій та спостережних пунктів німців в Новому Порті.

76,2 мм польова гармата – так звана Путиловська, яку застосовували оборонці Вестерплатте

Після першої невдалої атаки броненосець підплив на широту повороту «П’яти Свистків» та о 740 повторив вогонь з відстані 400-600 м.

Броненосець «Шлейзвіг-Гольштейн» на повороті «П’яти Свистків»

Під обстрілом ліс на Вестерплатте поступово перетворювався на кладовище повалених дерев та окремих стовбурів. Був також тяжко поранений поручник Л. Пайонк.

Знищений ліс на терені Вестерплатте

Німці перейшли у повторну більш наполегливу атаку. Цього разу їх підтримували бойовики SS-Heimwehr Danzig з Гданська. Оборонці південного відрізку перед натиском переважаючих сил ворога вимушені були залишити демасковану та сильно пошкоджену снарядами корабельної артилерії позицію «Пором» та відійти до вартівні 1. Німцям вдалося просунутися аж до вартівні 5 де вони вогнем з усіх боків були зупинені. Особливо ефективними були польські міномети, що били з-під кошар. Шкода, що Г. Сухарський постійно переривав їх вогонь, хоча боєприпасів було достатньо.

Мінометники влаштували німцям криваву баню

Німці втрачають багато вбитих і поранених, атака захлинається і відкочується. Під вогнем гине командир штурмової групи лейтенант Хенінгсен.

Чому ж звичайні вартівні так вдало оборонялися? Справа в тому, що в їх основі було зроблено украплені льохи з товстими стінами (35см) та амбразурами, які було замасковано підсаженими кущами троянд. Потрапити до бойового льоху можна було через спеціальний люк у стелі.

Схема бойових відсіків вартівні № 3

Стрілець у амбразури вартівні № 1

Кулеметний вогонь з вартівень був дуже ефективним і породив серед німців легенди про наявність на Вестерплате бетонних фортифікацій, вритих у землю з підземними ходами сполучення. Ці міфи використали й німецькі командувачі, щоб хоч якось виправдати перед Гітлером своє безсилля. Яке ж було їх здивування, коли після взяття урочища нічого цього не виявилося і близько.

Зауважимо, що дослідник Вестерплатте М. Вуйтович-Подгорський знайшов докази того, що про наявність укріплень на Вестерплатте було відомо німецькому Абверу. Проте, як він вважає точні відомості про них не були передані групі військ ген. Еберхардта, чи то з певності що поляки і так капітулюють, чи то через небажання Абвера ділитися інформацією з іншими частинами.

О 21 годині солдати виконали наказ Ф. Домбровського розкрутити залізничні колії, щоб не допустити прориву німців на броньованому потягу.

Польські солдати розкрутили головну залізничну колію, щоб не допустити прориву броньованого потяга

Одразу на початку наступу німці відключили струм. Оборонці мусили пустити в хід бойову електростанцію в приміщенні кошар. Не плутати з електростанцією розміщеною у Амуніційного басейну.

Електростанція біля Амуніційного басейну на Вестерплатте зберігалася до нашого часу

2 вересня – пекло бомбардування

Щоб уявити собі як виглядав другий день оборони складів пройдемо повз захисні вали, в яких знаходилися власне складські приміщення, до вартівні № 5. Наразі на її місці знаходиться військовий цвинтар. Тут 2 вересня відбулися дуже драматичні події. По боях 1 вересня гарнізон мав відносний спокій. Гарнізон отримав повідомлення про те, що його вітає Генеральний головнокомандувач. А польське радіо передало інформацію про те, що «Вестерплатте ще обороняється». Таким чином оборона Вестерплатте набула окрім оперативного ще й пропагандово-психологічне значення.

В той час німці повним ходом готували полякам жахливий сюрприз. Він не забарився. Приблизно о 18.05 відбувся масований наліт німецької авіації: пікірувальників Ю-87 та двох дивізіонів Хе-111. Загалом на Вестерплатте з 60 літаків протягом 40 хв. було скинуто 8,5 т. бомб.

Пікіруючі бомбардувальники наносили потужні удари по території Вестерплатте

Капітан Ф. Домбровський згодом згадував: «Будинок кошар починає «танцювати» якби його пересували на фундаменті. З стелі спадає тиньк створюючи хмари пилу, що подразнюють горло та ніс. Вибігаю на коридор. Бачу залогу кошар що тулиться до стін. То тут то там роздаються неспокійні голос – газ».

Руїни кошар Вестерплатте (але їх знищення в значному ступені справа післявоєнних років). Проходиш ними і являєш як ті солдати тулилися до їх стіні намагаючись знайти захист

Тим не менш оглядаючи наразі руїни кошар, слід пам’ятати, що незважаючи на ураганний обстріл та бомбардування навіть на кінець боїв за Вестерплатте вони виконали своє завдання і уберегли гарнізон. Їх руйнування відбулося в післявоєнні роки.

Кошари Вестерплатте – вид одразу по капітуляції

Предметом спеціальної уваги німецьких пілотів була вартівня №5. Тож, одна з бомб під час нальоту попала в неї, поховавши під її руїнами більшу частину оборонців та кількох солдатів що завітали сюди з інших постів. Як загадував сержант Дейк: «Вартівня 5, в яку потрапила бомба стояла в руїнах та палала. Тяжкий бетонний дах привалив своєю масою, солдатів, що там знаходилися, вибухнули запаси боєприпасів. То була молила цілого підрозділу разом з його командиром Адольфом Петцелтем, які до останнього стояли на посту… Досягаємо місця. Яка пригнічуючи картина! По цілій вартівні лежать розірвані, спечені шматки людського тіла. Стогін, який нас сюди привів – обірвався. Тому солдатові допомога вже не потрібна. Лежить під стелею на нахиленій стіні, яка ще стоїть, придавлений заваленим перекриттям. Детонація обрушила його з несамовитою силою, тож солдат придавлений багатотонною конструкцією помер».

Руїни вартівні 5

Але 4 солдати, що тут знаходилися вижили. Серед них був вже згадуваний у зв’язку з подіями 1 вересня капрал Е. Шамлевський.

Було розбито колесо «Путіловської» гармати (що знерухоміло її) та міномети залишені на відкритих позиціях.

На цьому німецькому фото видно пошкодження «Путиловської гармати»

Необхідно зазначити, що бомбардуванню підлягали головним чином об’єкти, що були виявлені аерофотозйомкою, зокрема вартівня №5, так звана Підофіцерська вілла, в підвалі якої знаходилася вартівня №3, кошари, казино та ін. Один з солдат гарнізону вартівні №3 згадував „Під час бомбардування ми мали таке враження, що знаходимося в замкнутій бочці, яка коливається (…) Солдати, що знаходилися в вартівні (..) заламані, не розраховували взагалі, що з того страшного бомбардування (…)вийдуть живими. Кожен сам по собі в час нальоту думав про близький кінець”

Підофіцерська вілла, в підвалі якої знаходилася вартівня №3

Бойові відсіки вартівні №3

Натомість позиції «Форт», «Електростанція, «Пристань» та «Лазенки» німцями виявлені не були тож спеціальними цілями для бомбометання не слугували. З кількох з цих пунктів польські солдати навіть застосували проти німецької авіації важкі кулемети на зенітних станках. Як встановив М. Вуйтович-Подгорський один з Ю-87 був навіть пошкоджений і змушений був приземлитися на аеродромі в Гданську-Заспі.

З борта «Шлейзвіга» бомбардування спостерігали німецькі кадети: «То було незабутнє видовище, коли окремі бомбардувальники в піке знижувались на Вестерплатте, скидали бомби, а потім по кривій виходили з зони вогню. Повітря дрижало від ударів, розривів бомб. Таку картину я бачив перший раз в житті був також здивований тим, що незважаючи на таку потужну атаку, життя на Вестерплатте не припинилося».

Після нальоту серед гарнізону відбулася коротка паніка. Г. Сухарський, який зламався психічно і втратив здатність керувати гарнізоном наказав вивісити білий прапор. над кошарами. Втім його заступник Ф. Домбровський зірвав цей прапор. Домбровський також змушений був в таємниці від солдат ізолювати Сухарського від командування та в подальшому видавати накази від його імені. Також дійшло до страти кількох панікуючи польських солдатів, що відмовилися далі битися. Докази цієї трагічної справи, яку оборонці Вестерплатте тримали в суровій таємниці (М. Вуйтович-Подгорський також зобов’язаний зберігати подробиці цієї справи у таємниці) Вестерплатте знайшли 8 вересня німці біля вартівні №4. Це була імпровізована могила в якій знаходилися тіла чотирьох польських вояків.

Вартівня №4 – деякі солдати, з гарнізону якої відмовилися далі битися, та були розстріляні

Зрозуміло одне, якби німці одразу після нальоту вдарили би на Вестерплатте, то напевне здобули би позицію. Втім їх ввів в оману білий прапор, що на короткий час був вивішений на даху кошар.

Всі жертви того дня поховані на кладовищі перед яким варто спинитися та схилити голову.

Військовий цвинтар на Вестерплатте в районі вартівні № 5

Ситуацію було опановано. Замість знищеної вартівні № 5 за ініціативою Домбровського в оборону включилася позиція «Залізнична колія». Окрім того її сектор частково прострілювала неушкоджена аж до капітуляції вартівня №4. А в польському радіо знову звучало коротке, але таке потрібну всім полякам, що билися, «Вестерплатте надалі обороняється!».

Вечорі того дня німецькі відділи ще раз пробують вдертися на Вестерплатте. В кроткій нараді з капітаном Ф. Домбровським, що наполягав на продовженні оборони, майор Г. Сухарський наказує знищити шифри та таємні акти.

Після німецького нальоту майор Г. Сухарський наказує знищити таємні акти та коди шифрів

Незважаючи на свою поведінку командир складів майор Г. Сухарський після війни був, зважаючи на своє просте соціальне походження, висунутий радянською пропагандою на перше місце героя оборони Вестерплатте. Скромний же кап. Ф. Домбровський залишався в тіні його незаслуженої слави.

Серйозною проблемою, над якою мали замислитися загалом успішні оборонці Вестерплатте було збільшення числа поранених. Лікар складів, капітан М. Слабий мав все менше засобів для того щоб надавати допомогу пораненим солдатам. Нажаль військове керівництво не подбало про налагодження на Вестерплтте повноцінної медичної частини, що значно зменшувало можливості оборони.

Лікар М. Слабий та Ф. Домбровський – заступник коменданта Вестерплатте

Продовження оборони

3 вересня німці зранку почали обстріл Вестерпалатте, втім вже не намагалися його здобути. Вони лише проводили розвідку боєм, намагаючись знайти слабкі місця польської оборони. Польський гарнізон отримав інформацію про те. що у війну вступили Великобританія та Франція, що викликало загальне піднесення.

3 вересня у Варшаві відбулася масова маніфестація перед посольствами Франції та Англії, що офіційно вступили у війну з Німеччиною. Втім реальних дій цих держав поляки так і не дочекалися

Солдати почали чекати на швидку появу в Балтійському морі кораблів Королівського флоту. Ніч з 3-го на 4-те вересня минула порівнянню спокійно, незважаючи на німецьку спробу висадження десанту. Оборонці Вестерплатте усвідомлювали те, що їх позиція, як і вся польська оборона над Балтійським морем відрізана від решти Польщі.

Зранку 4-го вересня знову заграли гармати «Шлейзвіга». Німці вирішили знищити все живе на терені складів. Після цього сильна розвідгрупа німців вирушила в атаку. Але застрягла під вогнем з бойових льохів вартівні № 1.

Мало хто знає, що сучасна вартівня № 1, де зараз розміщується невелика експозиція присвячена історії Вестерплатте (верхнє фото) перенесена з свого початкового місця. Нещодавно групою любителів історії Вестерплатте розкопано первинний фундамент вартівні (нижнє фото)

Впродовж усієї оборони Вестерплатте німці також намагалися пробитися на територію складів з боку пляжу, де їх удари успішно відбивала позиція «Форт». В своїй сонові вона мала рештки укріпленої артилерійської позиції 1911 року. На позиції знаходився спостерігач, який вчасно давав знати про наближення ворога.

Позиція «Форт» захищала Вестерплатте з боку балтійського узбережжя

5 вересня відбулася чергова військову рада, на якій було вирішено продовжувати оборону. Сам Г. Сухарський притримувався позиції про необхідність капітуляції Вестерплаттте, яка не знайшла підтримки у більшості оборонців складів.

О 3 годині ночі 6 вересня оборонці Вестерплатте почули дивний гуркіт з південного краю урочища. Спочатку здавалося, що німці готують до атаки танки, зважаючи на що сюди було перекинуто одну з двох протитанкових гармат. Невдовзі на бічних відгалуженнях колії (бо головну було розібрано в ніч з 1 на 2 вересня), які перед війною було заблоковано, показалася цистерна, яку штовхав в бік польських позицій локомотив. Цю цистерну з пальним було запалено далеко від польських позицій пострілом з гармати та серіями з станкових кулеметів, що спричинило німцям страти.

Німецькі цистерни були розстріляні з 37 мм польської протитанкової гармати

Провалилися спроби підпалити ліс з боку моря чи Мертвої Вісли, через протидію польських частин, а також брак горючого матеріалу після обстрілів. Після обстрілу важких мінометів було значно пошкоджено також будинок кошар. Прибувало поранених. Зазвичай можна прочитати, що бракувало навіть води. Хоча як стверджує М. Вуйтович-Подгорський, склади на випадок відключення гданського водогону мали автономне водопостачання з свердловини в кошарах, що діяла до закінчення оборони.

Біля 20 години німці знову підвезли дві цистерни з пальним, які були знищені. Пожежа, що вибухнула завдала страт німецьким саперам, втім згасла сама собою. Німці зробили ще одну спробу з цистерною. Але і на цей раз нічого не вдалося.

В пізніх вечірніх годинах в кошарах відбулася чергова нарада керівництва Вестерплатте, де Г. Сухарський вже звично наполягав на негайній капітуляції.

Залишки цистерни за допомогою якої німці намагалися підпалити терен Вестерплатте

6 вересня німці знищили також залізничну станцію, що знаходилася на території Вестерплатте одразу за залізничною брамою, щоб поляки не мали додаткового об’єкту з якого могли б відстрілюватися.

Фундаменти залізничної станції «Вестерплатте»

Капітуляція

Ранком 7 вересня шалений німецький штурм досягає майже центру Вестерплатте. Оборонці б’ються героїчно і ще раз відкидають німців на вихідні позиції. Майор Сухарський потім в офлагу згадував: Вартівня 1 похилена на бік, як криво поставлена коробка сірників. Вартівня 4 також сильно пошкоджена. Боєприпаси закінчуються (…). Повне безсилля та бездіяльність проти все сильнішого вогню артилерії та мінометів (…)”.

Руїни вартівні №2

Вважається. що з-за цього, а також фатальної ситуації з пораненими майор Г. Сухарський наважився капітулювати.

Втім як вважає М. Войтович-Подгорський подана майором картина фактично не відповідає дійсності. Насправді гарнізон складів панував над ситуацією. А самі німці розраховували здобути склади лише по кількох тижнях облоги. Оборонці хотіли битися, боєприпасів було достатньо, а ситуація з пораненими не була такою критичною. Так, хоча, 7 вересня була також практично знищена вартівня №2 над берегом Портового каналу, яку німці розстрілювали впритул з броненосця, проте її оборонці продовжували битися у її руїнах.

Втім цього разу майору вдалося домагатися свого. Ф. Домбровський запам`ятав енергійні дії Г. Сухарського щодо капітуляції: „На шістку впадає майор. Інформує, що у зв’язку з виломом в нашій оборонній системі – по звалу вартівні № 2, а також з-за браку можливості евакуації поранених i загальної ситуації н фронтах та у краю, вирішив капітулювати. Призначає по телефону та за допомогою гінців зібрати залогу перед кошарами ”. Оборонці складів сприйняли звістку про капітуляцію більш ніж прохолодно. Але біля кошар зібралися. Тут, як згадує сержант Дейк: «Майор Сухарський звернувся до вшикованих солдат. Слова ті були болісні та трагічні. Наша боротьба є безнадійною. Не отримаємо допомоги. Значна частина Польщі вже зайнята гітлерівцями. Єдиний вихід здатися і уникнути тим самим і так вже великих старт в людях. Майор залишає то на вибір солдат, але є переконаний, що перемога все одно буде за нами. Незважаючи на ці слова підофіцери та солдати впадають в розпач. Пройшло дві години, але ми не в змозі прийняти рішення, хапалися за кожну можливість, думки повні розпачі гарячково клубилися в головах. Багато з нас хотіло скінчити ті страждання радше одним пострілом ніж полоном. З важким серцем вирішили ми капітулювати”.

Інформацію про майже двогодинне вагання гарнізону, чи треба капітулювати, чи битися далі, підтверджує і Ричард Дузик, наймолодший член гарнізону складів: „По майже двогодинним роздумам, гарнізон наважився на підписання капітуляції Вестерплатте. Був то найбільш прикрий момент в житті всього гарнізону”.

Деякі оборонці пробували протестувати. Ф. Домбровський, який зрозумів, що в такому випадку вже мусить відкрито виступити проти свого командира, більше не виступав. Солдати пробували бунтувати, але енергійні дії офіцерів до цього не допустили.

Майор Г. Сухарський, який так поспішав здатися, зовсім не подбав про свій зовнішній вигляд, як і вигляд оточуючих його солдат. В результаті німці зробили багато знімків на яких було видно жалісний вигляд оборонців складів. На додачу до всього він зганьбив себе повідомленням, що до капітуляції його змусив потужний вогонь броненосця, який начебто зламав моральний дух залоги.

Майор Сухарський одразу по затриманню німцями

Згідно деякій інформації 8 вересня мав бути проведений штурм за участю саперів з використанням інформації отриманої від розвідок боєм від 7 вересня. Багато хто на підставі тої інформації робить висновок про те, що то мав бути генеральний штурм. Однак документи того не підтверджують. Німці 8 вересня готувалися до блокади Вестерплатте.

Зважаючи на це несподівана капітуляція складів була для них справжнім подарунком. Гітлерівці з полегшенням приймають капітуляцію Вестерплатте, їх керівництво відкрито визнає, що поляки билися геройські. Польських солдат полічили та повз спалену забудову Ради Порту відконвойовано до Мевего Шанця.

Полонені оборонці Вестерплатте на марші та в укріпленні Мевій Шанець

Командувач гданськими силами ген. Еберхарт влаштовує невеликий театр для німецьких та іноземних журналістів, дозволяючи Г. Сухарському на знак пошани до гарнізону залишити при собі шаблю. Ця мить зафіксована на єдиному розтиражованому знімку.

Постановочний знімок капітуляції Вестерплатте

А так вона виглядала насправді

Пошаною до полонених поляків пройнялися і прості німецькі солдаті та матроси. Оборонці згадують, що конвоїри дивилися на них з великим подивом, а потім намагалися заговорити та почастувати.

Німці влаштували допит кап. Ф. Домбровського. Той вже нічого не приховував. Подиву німців не було краю. Як це не було бункерів та броньованих веж, а де ж тоді боронилася залога? Після того німці обстежили терен Вестерплатте. Результати цього обстеження переконливо свідчать про те, що на час капітуляції Вестерплатте мало і боєприпаси і запаси провізії для продовження оборони ще як мінімум кілька тижнів.

Звідти їх автобусами відвезуть до Гданська. По дорозі зібрався гданський люд, щоб подивитися на «бандитів з Вестерплатте». Були і погрози і плювки в шиби автобусів. По початковому допиту ввечері польських офіцерів перевезено до готелю «Континенталь» (навпроти головного вокзалу), а решту гарнізону до Біскупської Гірки де після семи недоспаних ночей солдати заснули кам’яним сном. В казематах Біскупської Гірки, до-речі були вже ув’язнені поштарі з Польської пошти, що добре билися в перший день війни.

Більшість оборонців Вестерплатте переживе полон. Втім всіх їх вже забрав немилостивий час. Останній оборонець Вестерплтте Ігнатій Сковрон помер у 2012 р.

Похорон останнього оборонця Вестерплатте Ігнатія Сковрона

Ми запитали у М. Вуйтовича-Подгорського, чи були серед оборонців Вестерплатте люди, що походили з України? М.В.-П.: «Напевне так. Треба було б перевірити». І Дійсно згідно повному переліку останнього гарнізону Вестерплатте в списку наявні солдати з українськими прізвищами та іменами. Тож це питання ще чекає свого дослідника.

19 вересня під час свого візиту до Гданська на терен Вестерплатте завітав А. Гітлер. Він особисто ознайомився з цією «фортецею», що так довго і прикро для німців боронилася.

А. Гітлер оглядає Вестерплатте, 19 вересня 1939 р.

Під час оборони Вестерплатте з 230-240 солдат польського гарнізону полягло 15 солдат, а 26 – було поранено. Німці загалом ввели в бій 3.5 тис. солдат. Вони ніколи не обнародували свої правдиві втрати. Вважається, що вони втратили – 50 солдат вбитими та ще 121 пораненими.

Свастика на щоглі одного з складів боєприпасів над Портовим каналом на Вестерплатте, 8 вересня 1939 р.

Значення оборони Вестерплатте

Оборона Вестерплатте, яка впродовж років розглядалася багатьма істориками та публіцистами, як безперспективна оборона пустих складів, тим не менше була важливим пунктом опору в системі Польського узбережжя. Наказ Генерального головнокомандувача виразно твердив, що гарнізон Вестерплатте має твердо стояти на своєму посту, що означало битися до вичерпання останньої можливості. На жаль ті можливості вичерпано не було. Вестерплатте задалося, Гданський порт був розблокований, а задіяний проти Вестерплатте значні німецькі сили (біля 2000 чол.) могли без зволікання приступити до акції проти іншим пунктам опору на польському узбережжі. Капітан Домбровський згадував: „Оборона Вестерплатте виконала важливе оперативне завдання – зв’язувала впродовж семи днів значні німецькі сили сухопутні та морські, які не могли бути використані на іншому відрізку фронту». Підтверджували це і німецькі командуючі як під час війни, так і через багато років після її закінчення. Так, командор Руге підкреслював, що: „Падіння Вестерплатте мало важливе значення для подальших операцій на польському морському фронті, адже звільнило значні сили та засоби, а також запаси та технічні засоби боротьби, які були заангажовані в Гданську-Новому Порті”.

Замість епілогу

Квітень 2012 р., головною ціллю моєї подорожі до Гданська було власне Вестерплатте. Але завітавши до Гданська з подивом довідався, що нормальне сполучення Вестерплатте з містом починається лише з 1 травня. Наче до 1 травня немає охочих відвідати це місце. До травня ж на Вестерплатте ходить аж один автобус на день! Тож в мене були всі шанси не попасти на таке важливе місце. Але тим разом вдалося. І ось за руїнами в’їздної брами потрапляю на територію складів.

На вході до Вестерплатте

Зрозуміло, що так і хочеться вийти на берег Балтики, той берег який запекло боронила позиція «Форт». Аж ні – тут обгороджена територія, де відбувається укріплення берегової зони.

Прибережна зона Вестерплатте

Не відчуєш тут і духу того часу адже по всій території Вестерплатте розставлені громіздкі бетонні стенди, які повністю руйнують історичне середовище. Загалом територія Вестерплатте виглядає запущеною, наявні численні сліди вандалізму та низької культури відвідувачів. Складається таке враження, що гданьчани взагалі мало нею цікавляться. Зауважу, що в розмовах з ними, мені пропонували все що завгодно: ярмарок бурштину, якісь там костели з часів хрестоносців, але тільки не Вестерплатте чи скажімо кладовище на Заспі. Смутно.

Кладовище борців за польськість Гданська на Заспі та схема його розміщення. Тут зокрема поховані оборонці Польської пошти

Ще більш смутно було довідатися, що незважаючи на зусилля любителів-реконструкторів Вестерплатте, дякуючи непробивній позиції президента Гданська Адамовича та презентованої ним Громадянської платформи, повноцінний музей Вестерплатте повстане напевне не тут, а… в Кельцях. Як розповідає М. Вуйтович-Подгорський, гданська влада аж ніяк не цікавиться зібраною любителями колекцією унікальних історичних свідчень, озброєння та інших артефактів, що мають пряме відношення до історії Вестерплатте.

Сервіс з Вестерплатте з слідами обстрілу та пожеж

В той же час у Кельцях, звідки до-речі походить 1/3 оборонців Вестерплатте, до колекції виявили велике зацікавлення. Кельчане навіть допомогли зібрати кошти на викуп унікального автомобіля «Фіат 508-Юнак», на якому їздив майор Сухарський.

Автомобіль «Фіат 508-Юнак», на якому їздив майор Сухарський

В Гданську на Вестерплатте інші плани. Від хворих планів Бартошевського, щоб німці збудували музей Вестерплатте, до таких самих хворих поглядів політиків з Громадянської платформи, щоб Вестерплатте змінити в приморську зону відпочинку з готелями, ресторанами та дискотеками для багатих німців та шведів, які мали припливати на Вестерплатте своїми яхтами. Той другий план був вже на стільки близький до втілення до життя, що готувалися плани переносу військової частини. В ремонт приміщень та обладнання якої було перед цим вкладено великі гроші…

Могила Майора Г.Сухарського на цвинтарі оборонців Вестерплатте

Ще хотілося б сказати по спробу зняти новий фільм про події оборони складів в гданську – «Таємниця Вестерплатте». Тут найкраще знову передамо слово нашому експерту М. Вуйтовичу-Подгорському: «Мав сумнівну приємність читати і рецензувати сценарій до того фільму. Був винятково слабкий, а суть його антипольська та антипатріотична. Тут йшлося не тільки про то, що польські солдати були показані як брудні залякані, та не просихаючі від алкоголю злодії, які крали їжу в товаришів. Фільм мав посміятися над патріотизмом і польськістю, а також сенсом боротьби за Батьківщину. Не приховував цього і сам Цхолев, сценарист та режисер фільму, який на щастя не постане. До речі: так як гроші на цей фільм – а саме 3,5 млн., походили з бюджету, а значить і з моїх грошей – залишається питання чим закінчилася історія з ним, чи хтось поніс відповідальність за те, що це неподобство не вийшло, а кілька мільйонів злотих змарновано у Литві на декорації з картону?»

Оборона Вестерплатте – картина Е. Мецяша

Ми запитали М. В-П, також про те коли постане правдивий польський фільм о обороні Вестерплатте? М.В-П.: «Не знаю. Наразі має вистачити фільму Станіслава Ружевича «Westerplatte» (

Хоч цей фільм і підтримує міф про Г. Сухарського але тим не менш спирається на факти, тож і так кращий ніж той, що планувалося зняти.

На завершення нашої віртуальної подорожі легендарним Вестерплатте ми спитали М. Вуйтовича-Подгорського, що особисто для нього значить це місце, звідки задумка серйозно займатися ним, і що він хоче досягнути своєю працею? М.В.-П.: «Перш за все з Вестерплатте я був пов’язаний з дитинства, бо щодня бачив його з вікна. Їздив там як малий хлопець, коли оборонці Вестерплатте водили туристів і розказували про свою боротьбу. Через роки виявилося, що мій дід Франтишек Круль в кінці серпня 1939 р. потрапив на Вестерплатте та бився там з німцями. Потім утік з Сталагу та бився як партизан. В родині не хвалився тим, що бився на Вестерплатте, бо були такі часи коли про це краще було не говорити. Тому для мене найголовнішим завданням є створити сучасний музей Вестерплатте, такий про який завжди мріяли його оборонці, а також привести легендарну позицію в такий стан, за який не було б соромно».

Новий історичний комікс «Вестерплатте –залога смерті», ще одно спроба М. Вуйтовича Подгорського популяризувати тему «Вестерплатте»

При написанні статті використано фото з архіву М. Вуйтовича-Подгорського, автора. К. Войцехівського, А. Силензяк та ін., а також наступні джерела:

Про 2 вересня

Капітуляція Вестерплатте