Церква Різдва богородиці / Воздвижения

Розмір зображення: 800:596 піксел

Загальний вигляд з позиції А2. Фото автора, червень 1998 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 136.

Перші згадки про церкву походять з документів 1510 р. 1 У податкових документах 1564 р. відзначено “руську церкву” в частині села, що належала Реям і Ганським. 2 У 1646 р. місцевим парохом був священик Микола Корташевич. 3 У 1669 р. священик Іван Гастанушович отримав привілей-презенту на парафію від Симеона Олександра Могильницького, дідича села, 4 а 30 серпня 1721 р. презенту отримав священик Павло Киянович. 5 Стара дерев’яна церква завалилася у 1726 р. 6 Акт візитації 1741 р. зазначає, що церква Різдва Пр. Богородиці була дерев’яною, з маківками на дахах. 7 Історик А. Лоґінов подає, що перед 1747 р. в селі була збудована нова дерев’яна трибанна церква8. Наступна будівля була зведена у 1796-1798 рр. дідичем Гнатом Мйончинським. 9 З 1875 р. – православна. Відновлена і наново освячена 17 вересня 1878 р. 10 У 1882-1883 рр. під наглядом архітектора Томи Орловського зведено нову муровану церкву Воздвижения Чесного Хреста замість попередньої, пошкодженої пожежею. 11 У 1921 р. перетворена на римо-католицький костел. 12 Під час другої світової війни в селі діяла відновлена православна парафія. 13 Після другої світової війни церква відремонтована у 1946-1947 рр. і перетворена на костел св. Раймунда. 14У 1997-1998 рр. здійснено ремонт і покрито церкву мідною бляхою.

Розташована на високому пагорбі в центрі села. Нагадує дечим споруди, зведені за проектами архітектора В. Сичуґова, але орнаментика витримана в романському стилі. Складається з квадратової нави, до якої зі сходу прилягає незначно вужчий вівтар з вужчою гранчастою апсидою зі сходу та невеликою прямокутною ризницею з півночі, а з заходу – рівноширокий вівтарю бабинець з присінком з заходу. Вищий об’єм нави вкритий чотирибічним пірамідальним дахом, завершеним сліпим восьмибічним ліхтарем, вкритим високим шатром. Вівтар накритий п’ятисхилим, а бабинець – двосхилим дахами. Над присінком здіймається два яруси восьмибічної вежі-дзвіниці, вкритої високим восьмибічним наметом. Тиньковані стіни завершені профільованим ґзимсом, нави – додатково – аркатурним пояском. Об’єми на кутах підкреслені тричвертевими колонами з романськими капітелями. Подібні прикраси мають і входи – центральний в півциркульно завершеному порталі на західному чільному фасаді та бічний з півдня у вівтар. В романському стилі витримані і віконні прорізи. Внутрішній вистрій втрачений.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 228.

2. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 181.

3. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна. Т. 2, 1901.

4. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – C. XLV

5. Там само. – С. 161.

6. Річинський А. Західня гряниця поширення трь-охбанних церков і т. зв. українського барока. // “Наша батьківщина”, 1939. 4. 5. – С. 115-120.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, а. 134а.

8. Річинський А. Західня гряниця поширення трь-охбанних церков і т. зв. українського барока. // “Наша батьківщина”, 1939. 4. 5. – С. 115-120.

9. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1882. T. 3. – S. 29.

10. Лонгинов А. Памятники русской старины в г. Люблине. // ПРС VIII. 1885. – С. 229-261.

11. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. l09;XBEB 1883№ . 14. – С. 250; KZSzP. Z. 18. Powiat Wiodawski. – Warszawa, 1975. – S. 10-11.

12. KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 10-11.

13. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм 1941.

14. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Chełmskie 6. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1999. – S. 131.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 135 – 136.