Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Колишня українська греко-католицька церква Різдва св. Іоанна Предтечі

Колишня українська греко-католицька…

Євангелітсько-аугсбурзька каплиця св. Анни. Колишня українська греко-католицька (колишня) церква Різдва св. Іоанна Предтечі – з 1981 до 2021 р. служила як парафіяльна греко-католицька церква парафії м. Ельблонга (еригована в 1974 р.) Деканат Ельблонзький. Функціонувала по вул. R. Tragutta 15 на краю однойменного парку неподалік від вже діючої (з 2021 р.) нової церкви по вул. R. Traugutta 64, яка була освячена 2024 р. Являє собою лютеранську каплицю, яка була передана українцям – переселенцям по акції "Вісла", які замешкали в Ельблонгу.

На верхівці гори у сучасному парку R. Tragutta знаходився лютеранський костел св. Анни, а на його схилах лютеранський цвинтар. Його каплиця св. Анни (що служила як церква народження св. Іоанна Хрестителя) не потерпіла від війни. Це була лютеранська каплиця для відспівування небіжчиків збудована в 1902 р. В нижньому ярусі зносили труну, з гори проводили богослужіння. Після 1945 р. каплиця використовувалася римськими католиками з парафії розташованого неподалік костелу св. Юрія як дім для проведення катехез (навчання релігії). Костел св. Анни, що якийсь час стояв без даху і пізніше був розібраний.

Під час злочинної акції «Вісла» 1947 р. українців не виселяли до самого Ельблонга. Вони з’являлися тут пізніше: шукали праці і почали оселювалися у місті. Греко-католицькі богослужіння в Ельблонгу розпочав отець Іван Яремин. Отець Іван на початку травня 1947 р. в рамках акції «Вісла» був виселений із с. Райське Ліського пов. Заарештований співробітниками UВР на збірному пункті в с. Волковия Ліського пов., доставлений до тюрми РUВР у м. Сянік. До табору Явожно прибув 14 травня 1947 р. (табірний №354). Звільнений 12 грудня 1948 р. З табору подався у м. Ґурово-Ілавецьке тодішнього Ольштинського воєв., де жила після виселення дружина Любомира з сином Богданом і донькою Евлалією та наймолодший брат священика – Роман. 1949 р. о. Іван відбув тритижневий курс латинського обряду в м. Ельбльонґ, після чого був призначений вікарієм римсько-католицького пароха о. кан. Вацлава Гіпша в парафії св. Миколая в м. Ельбльонґ. Також о. Іван Яремин став капеланом по Ельблонзьким шпиталям, зокрема міському шпиталі, де служив в римському обряді. Іван Яремин жив у будинку за адресою вул. Нічмана (Nitschmanna 5/6). Станом 1960 ті рр. на Помор’ї вже існували місця греко-католицького культу. Зважаючи на це, вірні з Ельблонга розпочали шукати можливостей здійснення богослужінь в самому Ельблонгу. Однак тільки в червні 1974 р. в каплиці сестер Катеринок в Ельблонгу почали регулярно відправляти греко-католицькі богослужіння. Саме в цьому році в Ельблонгу було утворено греко-католицьку парафію. Цього добивалася низка осіб, але найбільшим ангажуванням відрізнявся Лев Горак, що в той час було ознакою великої мужності. Першим настоятелем став отець Іван Яремин за сумісництвом тодішній настоятель греко-католицької парафії в Пасленку. За низку храмів, які по факту використовували греко-католики, було їм передано. Загалом було передано близько 12 храмів, які римським католикам не були критичні. Так в районі 1981 р. (в цей рік було виконано розписи) було дозволено служити в цій каплиці (старій церкві) в Ельблонгу. В 1984 р. греко-католики отримали цю каплицю у власність.

Каплиця прямокутна з двосхилим дахом в неороманському стилі, характерному для церковної архітектури кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Вона має дві невеличкі сигнатурки. З західного боку розташована апсида. Станом на 2019 р. була потинькована білим тинком та з боку апсиди розписана. Були наявні три композиції: в апсиді – Богородиця Оранта з Христом, зліва від неї – св. Кирило та Мефодій, з правого боку – св. Ольга та св. Володимир з зображенням першого храму – десятинної церкви. Розписи каплиці виконав українець Дмитро Депут – звичайний селянин у 1981 р. Він походив з Гурова-Ілавецького. У церкві було встановлено дерев’яний іконостас з трьома ярусами ікон. Верхній ярус: квадратні зображення з життя Ісуса Христа. Нижній ярус – дерев’яні мальовані ікони (зліва на право)- св. Миколай, Богородиця, Христос та св. Йосафат. На царській брамі в верхньому ярусі тема повідомлення про народження Іоанна Хрестителя, в нижньому зображення євангелістів: св. Матвія, св. Марка, св. Луки та св. Іоанна Богослова. В нижнім ярусі іконостасу також було зображено сцени з життя Ісуса Христа. Ікони прикрашені рушниками, які походять з України. В дияконських воротах зображення святих. Дерев’яний іконостас розділений пофарбованими в чорний колір пілястрами. Посередині храму знаходився дерев’яний престол з іконою. Біля ікони св. Йосафата свічник. В каплиці наявні хори (влаштовані з дерева). Простір освітлюється підвісним світильником. В південно-східному кутку церкви в стіну була вмурована металева пам’ятна дошка на честь 100-ліття хрещення Русі. В церкві наявні хоругви з зображеннями Богородиці, Христа, а також св. Ольги та св. Володимира. Раніше у парафії була також .

Станом на 2013-2018 рр. служба тут відбувалася лише в неділю о 8 годині ранку. З 2019 р. служба відбувається в неділю о 8 та 8-30 (ранкова), також о 12-30 – літургія. В звичайні дні служба о 8-30, в свята о 17-00. Вірних збиралося до 160 і вони вже не містилися в ній.

У січні 2021 р. після початку богослужінь в новій церкві, настоятель парафії народження Іоанна Хрестителя в Ельблонгу о. Андрій Сорока передав цю каплицю протестантам, які в Ельблонгу також потребують храму. Іконостас з старої церкви подаровано для греко-католицької церкви в Ряшеві. Меморіальну дошку в пам'ять про акцію "Вісла" та дошку, з написом "Греко-католицька церква у Ельблонгу", а також церковні хоругви перенесено до нової церкви.

На схилі гори парку Трагутта (колишнє лютеранське кладовище) встановлено ювілейний хрест, біля якого українська громада святила воду на Йордан.

Джерела:

Матеріали розмови з настоятелем отцем Андрієм Сорокою в 2019 р.

Підготували Микола Жаркіх та Іван Парнікоза (НІАМ "Київська фортеця").

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike