Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Стара українська греко-католицька церква Різдва св. Іоанна Предтечі

Стара українська греко-католицька…

Українська греко-католицька (стара) церква Різдва св. Іоанна Предтечі – з 1981 до 2021 р. служила як парафіяльна греко-католицька церква парафії м. Ельблонга (еригована в 1974 р.) Деканат Ельблонзький. Функціонувала по вул. Р. Трагутта, 15 на краю однойменного парку неподалік від вже діючої (з 2021 р.) нової церкви, яка досі перебуває в будові. Являє собою колишню лютеранську каплицю, яка була передана українцям – переселенцям по акції "Вісла", які замешкали в Ельблонгу.

На верхівці гори у сучасному парку Р. Трагутта знаходився лютеранський костел св. Анни, а на його схилах лютеранський цвинтар. Його каплиця св. Анни (суч. церква народження св. Іоанна Хрестителя) не потерпіла від війни. Це була лютеранська каплиця для відспівування небіжчиків збудована в 1902 р. В нижньому ярусі зносили труну, з гори проводили богослужіння. Після 1945 р. каплиця використовувалася римськими католиками з парафії розташованого неподалік костелу св. Юрія як дім для проведення катехез (навчання релігії). Костел св. Анни, що якийсь час стояв без даху і пізніше був розібраний.

Під час злочинної акції «Вісла» 1947 р. українців не виселяли до самого Ельблонга. Вони з’являлися тут пізніше: шукали праці і почали оселювалися у місті. Греко-католицькі богослужіння в Ельблонгу розпочав отець Іван Яремин. Отець Іван на початку травня 1947 р. в рамках акції «Вісла» був виселений із с. Райське Ліського пов. Заарештований співробітниками UВР на збірному пункті в с. Волковия Ліського пов., доставлений до тюрми РUВР у м. Сянік. До табору Явожно прибув 14 травня 1947 р. (табірний №354). Звільнений 12 грудня 1948 р. З табору подався у м. Ґурово-Ілавецьке тодішнього Ольштинського воєв., де жила після виселення дружина Любомира з сином Богданом і донькою Евлалією та наймолодший брат священика – Роман. 1949 р. о. Іван відбув тритижневий курс латинського обряду в м. Ельбльонґ, після чого був призначений вікарієм римсько-католицького пароха о. кан. Вацлава Гіпша в парафії св. Миколая в м. Ельбльонґ. Також о. Іван Яремин став капеланом по Ельблонзьким шпиталям, зокрема міському шпиталі, де служив в римському обряді. Іван Яремин жив у будинку за адресою вул. Нічмана (Nitschmanna 5/6). Станом 1960 ті рр. на Помор’ї вже існували місця греко-католицького культу. Зважаючи на це, вірні з Ельблонга розпочали шукати можливостей здійснення богослужінь в самому Ельблонгу. Однак тільки в червні 1974 р. в каплиці сестер Катеринок в Ельблонгу почали регулярно відправляти греко-католицькі богослужіння. Саме в цьому році в Ельблонгу було утворено греко-католицьку парафію. Цього добивалася низка осіб, але найбільшим ангажуванням відрізнявся Лев Горак, що в той час було ознакою великої мужності. Першим настоятелем став отець Іван Яремин за сумісництвом тодішній настоятель греко-католицької парафії в Пасленку. За низку храмів, які по факту використовували греко-католики, було їм передано. Загалом було передано близько 12 храмів, які римським католикам не були критичні. Так в районі 1981 р. (в цей рік було виконано розписи) було дозволено служити в цій каплиці (старій церкві) в Ельблонгу. В 1984 р. греко-католики отримали цю каплицю у власність.

Каплиця прямокутна з двосхилим дахом в неороманському стилі, характерному для церковної архітектури кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Вона має дві невеличкі сигнатурки. З західного боку розташована апсида. Станом на 2019 р. була потинькована білим тинком та з боку апсиди розписана. Були наявні три композиції: в апсиді – Богородиця Оранта з Христом, зліва від неї – св. Кирило та Мефодій, з правого боку – св. Ольга та св. Володимир з зображенням першого храму – десятинної церкви. Розписи каплиці виконав українець Дмитро Депут – звичайний селянин у 1981 р. Він походив з Гурова-Ілавецького. У церкві було встановлено дерев’яний іконостас з трьома ярусами ікон. Верхній ярус: квадратні зображення з життя Ісуса Христа. Нижній ярус – дерев’яні мальовані ікони (зліва на право)- св. Миколай, Богородиця, Христос та св. Йосафат. На царській брамі в верхньому ярусі тема повідомлення про народження Іоанна Хрестителя, в нижньому зображення євангелістів: св. Матвія, св. Марка, св. Луки та св. Іоанна Богослова. В нижнім ярусі іконостасу також було зображено сцени з життя Ісуса Христа. Ікони прикрашені рушниками, які походять з України. В дияконських воротах зображення святих. Дерев’яний іконостас розділений пофарбованими в чорний колір пілястрами. Посередині храму знаходився дерев’яний престол з іконою. Біля ікони св. Йосафата свічник. В каплиці наявні хори (влаштовані з дерева). Простір освітлюється підвісним світильником. В південно-східному кутку церкви в стіну була вмурована металева пам’ятна дошка на честь 100-ліття хрещення Русі. В церкві наявні хоругви з зображеннями Богородиці, Христа, а також св. Ольги та св. Володимира. Раніше у парафії була також .

Після зведення нової церкви, настоятель парафії народження Іоанна Хрестителя в Ельблонгу отець Андрій Сорока передав цю каплицю протестантам, які в Ельблонгу також потребують храму. Проте розписи та пам’ятна дошка мають зберегтися, як пам’ятки матеріальної культури українців на вигнанні. Станом на 2013-2018 рр. служба тут відбувалася лише в неділю о 8 годині ранку. З 2019 р. служба відбувається в неділю о 8 та 8-30 (ранкова), також о 12-30 – літургія. В звичайні дні служба о 8-30, в свята о 17-00. Вірних збиралося до 160 і вони вже не містилися в ній.

На схилі гори парку Трагутта (колишнє лютеранське кладовище) встановлено ювілейний хрест, біля якого українська громада святить воду на Йордан.

Джерела:

Матеріали розмови з настоятелем отцем Андрієм Сорокою в 2019 р.

Підготували Микола Жаркіх та Іван Парнікоза (НІАМ "Київська фортеця").

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike