Церква св. Трійці

Розмір зображення: 602:800 піксел

Найдавніші згадки про церкву походять з 1588 р. 1 В актових книгах Холмського гродського суду у записах 1615 р. згадується місцевий священик Лаврентій Душенка. 2 Священик був учасником собору 1620 р. при єпископі Пакості. 3 12 вересня 1629 р. василиянинові о. Філарету Заваді презенту на ігумена монастиря Різдва Пр. Богородиці та одночасно на пароха церкви св. Трійці в Дубенці надав польський король Сіґізмунд III. 4 Запис з 28 травня 1744 р. подає грамоту 1661 р. короля Яна Казимира про відновлення церков Холмської єпархії і повернення їх фундушів:”… багато церков знаходиться в дієцезії владиків Холмського і Белзького, так вогнем неприятеля, як і через інші випадки знищених, спустошілих, особливо в землі Холмській і воєвідстві Белзькім, а то в:… Дубній,… “. 5 У акті візитації 1740 р. єпископа Феліціана Володковича сказано, що церква дерев’яна, нова, з дзвіницею над бабинцем. 6 Наступна дерев’яна будівля була зведена у 1838 р. 7 Вона була повернена вівтарем на південь, дах вінчали дві маківки. У документі 1879 р. сказано, що “дуже понищена і хилиться до упадку”. 8 Відремонтована у 1890 р. 9 церква згоріла до тла в ніч з 3 на 4 лютого 1908 р. 10

21 травня того ж року затверджено проект нової церкви архітектора Александра Пуринґа, такий самий, як і для церкви в Депультичах. 11 Будівничим був Гервасій Кочоровський з Варшави. 12 Споруджувалась нова церква на кошт тульських дворян Єлисавети і Клавдія Пасхалових [13]. 10 вересня 1909 р. завершену споруду освятив холмський єпископ Єв-логій. 14 Чинна увесь міжвоєнний період. Після виселення українців у 1947 р. під час акції “Вісла” стоїть неужитком і нищіє. У 1987-1988 рр. проведено частковий ремонт споруди, 15 але й далі, стоячи без вжитку, вона знову руйнується.

Мурована в неоросійському стилі споруда, що дуже нагадує інші церкви архітектора Пуринґа. Складається з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягає нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець, попереджений на заході вежею-дзвіницею з двома прямокутними приміщеннями по боках та відкритим ґанком на чільному фасаді. Наву вкриває наметовий пірамідальний дах, увінчаний цибулястою банею на вузькій шиї. Чотири цибулясті баньки поставлені по чотирьох кутах нави на високих квадратових вежечках, а п’ята вінчає гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. Бабинець вкриває двосхилий дах. Два верхні восьмибічні яруси дзвіниці (найвищий – відкритий арковий голосниковий) завершує високий восьмигранний намет, увінчаний аналогічною маківкою. Нетиньковані цегляні стіни, з багатим візантійсько-неоросійським декором, членовані аркадами, в яких розташовуються високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави розташовані фрескові зображення святих і сцен з біблії.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – С. 18.

3. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

4. Katalog dokumentów różnej proweniencji 1397-1794. // Archiwum Państwowe w Lublinie. – Lublin, 1998. – S. 46.

5. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – С. 327-328.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. l; Wróbel-Lipowa К. Kultura materialna miast królewskich województwa Bełskiego w XVIII w. – Lublin, 1986. – S. 77.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 201.

9. ХВЕВ, 1891. № 4. -C. 51.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2184.

11. Там само.

12. Там само.

13. ХЦЖ, 1910. 4. 1. – С. 24.

14. Там само.

15. Ochrona zabytków, 1993. N2. – S. 180-185.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 186 – 187.