Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:565 піксел

Дерев’яна церква Воздвиження 1762 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 153].

У 1428 р. в селі вже існувала церква. 1 В люстрації 1564 р. сказано, що священик отримав привілей від польського короля Владислава Ягайла. 2 Запис з 12 червня 1680 р. в актових книгах Холмського грод-ського суду подає, що селяни Павло, Григорій, Васько та Іван підтвердили власність церкви Воздвижения Чесного Хреста на ґрунти, що кількасот літ до неї належать. 3

В цей час місцевим парохом був Конрад Литковський. У акті візитації 1732 р. зазначено: “церква як всередині так і зовні вже стара, потребує великого ремонту”. 4 А в приписці 1744 р. повідомлено: “Церква нова збудована”. 5 Різні джерела подають різні дати побудови – коло 17626, перед 17747 чи 17908р. Ця будівля була зведена на кошти Франциска Олендського, суфрагана київського. 9 З 1875 р. – православна. У 1907 р. архітектор А. Пурінґ10 розробив проект нової мурованої церкви в неоросійському стилі (однотипний з церквою в Дубенці), який був втілений на кошти тульських дворян Клавдія і Єлизавети Пасхалових. 11 5 вересня 1909 р. нову церкву урочисто освятив холмський єпископ Євлогій. 12 Під час війни у 1916 р. поляки відібрали стару дерев’яну церкву в православної громади і після перебудови у цьому ж році перетворили її на костел Всіх Святих, з 1929 р. – парафіяльний. 13 Нова мурована церква, пошкоджена під час воєнних дій, стояла зачиненою. У 1937 р. з дозволу польської влади православна громада відремонтувала її і урочисто освятила в червні цього ж року. 14 А 13 липня 1938 р. з наказу тієї ж польської влади її завалено. 15 Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія. 16 Стару дерев’яну церкву ремонтовано у 1957 р. 17

Стара церква – це орієнтована, дерев’яна, зрубна, ошальована (всередині у 1957 р. ), і зміцнена лисицями будівля. Нава в плані наближена до квадрату, вівтар – прямокутний, гранчасто завершений. При ньому з півночі розташована прямокутна захристія, а з півдня – новіша. Дахи двосхилі: над навою дещо вищий з сиґнатуркою, над захрис-тіями двосхилі з причілком, криті бляхою. На чільному західному фасаді – входовий проріз і вікно, взяті в спільне профільоване обрамування. Вікна в профільованих обрамуваннях з кутовими ґзимсами або з трикутними фронтонами. Вінцевий ґзимс профільований. Всередині понад профільованим ґзимсом стеля з викружкою, замінена 1957 р. Вівтар відкритий в наву зрізаною аркою, опертою на пристінні стовпи. Хори оперті на дві колони, між якими вбудований у 1939 р. присінок. В нових бічних вівтарях два старі образи фундації Олендзького – Розп’яття з Матір’ю Божою та св. ап. Петро і Павло (II пол. XVIII). Збережені ще образ Хрещення Христа в Йордані (XVIII/XIX) та пізньобароковахрещальниця (І пол. XVIII). Дзвіниця з кінця XVIII ст. Дерев’яна, стовпова, в плані – квадратова. Нижня частина шальована, відділена широким ґонтовим піддашшям, над якою відкрита аркада на різьблених стовпчиках. Дах наметовий зі шпилем, критий ґонтами.

Нова церква була мурованою спорудою в неоросійському стиді, що дуже нагадувала інші церкви архітектора Пуринґа. Складалася з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягав нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець. Наву вкривав наметовий пірамідальний дах, увінчаний цибулястою банею на вузькій шиї. Чотири цибулясті баньки були поставлені по чотирьох кутах нави на високих квадратових вежеч-ках, а п’ята вінчала гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. Бабинець вкривав двосхилий дах, над яким на західному фасаді здіймався ярус відкритої аркової вежі-дзвіниці, увінчаний високим чотирибічним шпилем з цибулястою маківкою. Нетиньковані цегляні стіни, багато декоровані неоросійським орнаментом, членували аркади, в яких розташовувались високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави розташовувались фрескові зображення святих і сцен з біблії.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Lustracja województw Ruskiego, Podolskiego i Bełzkiego 1564-1565. ^Warszawa-Łódź, 1992. – S. 29.

3. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – С. 340.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 771, а. 18а.

5. Там само.

6. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

7. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 28-29.

8. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984.

9. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 28-29.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2184. 11. ХЦЖ, 1910. 4. 1. -C. 24.

12. Там само.

13. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 28-29.

14. Шлях. – Луцьк, 1937. Ч. З (липень). – С. 13.

15. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

16. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм 1941.

17. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 28-29.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 172 – 173.