Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Палац митрополита – головну споруду комплексу, що замикає курдонер, – зводили протягом 1864 – 1876 рр. Будівля – симетрична, з трьома ризалітами, з яких центральний акцентує поздовжню вісь ансамблю. Система внутрішнього розпланування – коридорна, двобічна. Тут на 1-му поверсі містилися канцелярія єпархії та келії ченців митрополії, а на 2-му – секретаріат митрополита, його канцелярія, великий зал засідань ради єпархії, червоний і синій салони для прийомів, бібліотека, особисті покої митрополита та домова церква св.Іоана Сучавського, виділена в екстер’єрі банею й апсидою на східному фасаді корпусу. Центр корпусу на 2-му поверсі займає двосвітний парадний Мармуровий зал заввишки понад 20 м, масивну різьблену дубову стелю якого підтримували алебастрові колони. Зал по периметру оточує двоярусна аркова галерея. Підлога й стіни оздоблені різнобарвним мармуром. На стінах розміщувалися фрески художника К.Свободи.

Палац митрополита, як і інші будівлі ансамблю, вирішено в неоромантичних формах з переважанням візантійського, романського стилів та стилістики румунської середньовічної архітектури. Застосовано романські вікна-трифорії, зубці парапету, ступінчасті шпилі, високі шпилясті дахи, укриті різнобарвною полив’яною черепицею, яка утворює орнаменти, численні керамічні вставки на фасадах тощо. В інтер’єрі широко використано перекриття квадратних у плані дільниць (коридори, вестибюль) сферичними банями на сферичних пандативах – конструкція, властива візантійській архітектурі. Окрім цього, вжито хрещаті й циліндричні склепіння. Головний вхід акцентовано трипрогоновою аркадою з балконом, вхід на який – з Мармурового залу.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 280.