Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2008 г. Чернівецькі вірмени молитимуться в органному залі

Дата: 19.03.2008

Чернівецька релігійна громада Української єпархії Вірменської апостольської церкви, зареєстрована лише 28 січня 2008 року, відправлятиме богослужіння у своєму колишньому храмі Петра і Павла, що на вулиці Вірменській обласного центру.

З 1992 року у цьому храмі, який ще у XIX столітті спорудив чеський архітектор Йозеф Главка, більше відомий як творець комплексу резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях, після реставрації розміщено Органний зал обласної філармонії. Дозвіл на проведення богослужінь в Органному залі вірменам надала сесія Чернівецької обласної ради. Графік проведення богослужінь спільно з релігійною громадою вірмен має розробити і погодити обласна філармонія.

Вперше після майже 60-річної перерви у вірменській церкві Петра і Павла, що у Чернівцях урочисте богослужіння відбулося ще минулого, 2007 року, 16 серпня. Тоді отець Тадеус зі Львівського кафедрального собору відправив тут вітальну обідню для львіських та чернівецьких вірмен. Акція, організована молодіжною організацією, що діє при Вірменській Апостольській Церкві в Україні, була покликана сприяти відродженню вірменської громади у Чернівцях.

Як сказав у своїй проповіді отець Тадеус, це стало можливим завдячуючи релігійній рівноправності, яка панує в Україні. А ще тому, що Вірменська Апостольська Церква не ділить християн за конфесійною належністю, бо для неї усі християни – брати і сестри. Організатори першої служби висловили сподівання, що започатковане ними богослужіння невдовзі продовжить спеціально призначений священик. Група також побувала у кількох історичних місцях Західної України, де колись компактно проживали вірмени.

Як повідомив кореспонденту РІСУ Юрію Чорнею ще у 2007 році начальник відділу релігій ОДА Василь Настас, з огляду на значну архітектурну цінність споруди питання про передачу церкви віруючим на порядку денному не стоїть. Тим більше, що на сьогодні в Органному залі – колишньому храмі Петра і Павла проходять більшість концертів класичної музики, виступають відомі українські і світові виконавці, організовують найбільш урочисті церемонії в житті Буковини та Чернівців. Міський Палац урочистих подій надає платну послугу молодятам з організації урочистої шлюбної церемонії.

Проте вже на початку 2008 року буковинські вірмени заявили про своє бажання отримати у безоплатне користування храм Петра і Павла, який є пам’яткою архітектури, що нині перебуває в обласній комунальній власності. На останній 18 сесії 5-го скликання обласна рада пішла їм назустріч. Вірменська громада готова укласти охоронний договір на збереження архітектурної пам’ятки та її майна, дозволити проведення в ньому концертів органної музики, але виступає проти проведення в храмі урочистих шлюбних церемоній.

За висновками фахівців, будівля храму перебуває у нормальному стані та не потребує реставрації, за винятком зовнішньої огорожі, яку вірменська громада зголосилася поновити до 600-річчя Чернівців.

Історична довідка

У самих Чернівцях вірмени з’явилися лише в ХІХ ст., хоча відомі на Буковині ще з XIV століття. Наприклад, у 1820 р. у Чернівцях проживала 31 вірменська католицька родина. Парафія зростала, до неї належало 51 село та 600 парафіян, проте свого храму у них не було. Для його спорудження у 1865 р. створили комітет, до якого увійшли перший бургомістр Чернівців – вірменин Яків Петрович, брат відомого музиканта Кароля Мікулі – Людвик Мікулі.

Комітет звернувся до вірмен в усьому світі з проханням про допомогу. Громада дала, що могла. До жертводавців долучилися навіть цісар Франц Йосиф (1000 крон) та його дружина (100 крон). Проте коштів на спорудження церкви Петра і Павла все одно не вистачало. У 1869 р. на будівельному майданчику, подарованому вірменам Чернівцями, заклали наріжний камінь. (Громада докупила ще невелику ділянку).

Проект храму виконав геніальний чеський архітектор Йосиф Главка, проте через брак коштів і його довелося спростити. (Саме він був архітектором відомого комплексу споруд Резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях). Через 6 років – 9 жовтня 1875 р. – диво-храм Петра і Павла все-таки освятили. Колись перед святинею стояли статуї апостолів Петра та Павла, які вже за радянської влади кудись зникли: лишилися тільки постаменти, що стоять там і понині. Замість апостолів біля храму встановили скульптуру “Ангел милосердя”.

Нещодавно з’явилося повідомлення про те, що обидві статуї апостолів Петра і Павла, які стояли біля входу до Вірменської церкви, нібито виявили на одному з надгробків історичного Руського цвинтаря у Чернівцях. Щоб убезпечити їх від можливого знищення їх нібито відвіз на кладовище колишній завгосп “Кінотехпрому” – підприємства, яке певний час знаходилося у приміщенні колишньої церкви. Хоча і на цвинтарі виявлені скульптури збереглися не повністю, а мають певні пошкодження. Зокрема у Павла відсутній меч у правій руці. На Петрові є лише незначні подряпини.

Поки споруджували храм, почала зменшуватися сама вірменська громада. Тому в освяченій святині правили по черзі з вірменами ще й римо-католики. 9 жовтня 1875р. вірменська громада освятила храм Петра і Павла, який і зараз є історико-архітектурною пам’яткою Чернівців. При храмі була створена вірменська бурса, яка розташовувалася навпроти церкви.

Вірменська громада Чернівців, а з нею і храм, проіснували до другого приходу радянської влади у 1944 році. Тоді були заарештовані практично всі заможні чи просто освічені вірмени. Після масової еміграції та арештів Петропавлівська церква втратила майже всіх своїх прихожан. Останній настоятель Лукасевич виїхав чи то до Сучави, чи до Бухареста. Після цього більшовицька влада закрила храм, і на довгі десятиліття унікальна архітектурна пам’ятка була перетворена на склад. У 1992 р. будівлю храму знову відкрили як органний зал.

Щоб відлякувати від споруди можливих претендентів на неї, у місті навіть сформували легенду про те, що в храмі нібито колись повісився священик. Проте неправдивість цієї історії вже давно довів чернівецький краєзнавець Олександр Масан.

Джерело: РІСУ