Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Дмитра

Церква св. Дмитра

Розмір зображення: 800:484 піксел

Люблінський воєвода рекомендував православну церкву в селі перетворити на костел (лист до Міністерства віросповідань і публічної освіти від 4 грудня 1937 р.).

В 1937 р. село належало до Холмського повіту [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Перша згадка про церкву в селі датується 1582 р. 1 Наступна дерев’яна церква була збудована у 1731 р. 2 (1728 р. 3) коштом дідичів Владислава Осипа і Ядвіґи Кочоровських. У 1749 р. священик був учасником Білополь-ського собору духовенства Холмської єпархії. 4 У інвентарі 1823 р. подано опис церкви: “Збудована з дерев’яних брусів, з маленьким куполом в якому є дзвінок, має шість вікон і двоє дверей, дах ґонтовий”. 5 Відремонтована у 1825-1828 рр. дідичем села Андрієм Рутке, який у 1828 р. своїм коштом виставив нову дерев’яну дзвіницю. 6 З 1875 р. – православна. 7 червня 1885 р. освячена після ремонту. 7 У 1906 р. проект нової дерев’яної церкви виконав єпархіальний архітектор Александр Пуринґ. 8 18 липня 1910 р. єпископ Євлогій урочисто освятив нову дерев’яну церкву, збудовану поряд зі старою. 9 Стара та нова церкви після першої світової війни зачинені. Зруйновані у червні-липні 1938 р. під час акції нищення церков на Холмщині. 10

Згідно рисунку в книзі П. Батюшкова 11 і збереженої фотографії 1937 р. 12 стара церква була невеликою зрубною будівлею, прямокутною в плані, з гранчастою східною частиною. На рисунку зображений ще великий присінок-бабинець, розібраний після вибудовання нової церкви. Вкривав церкву повний ґонтовий дах, увінчаний на гребені сліпим ліхтарем з маківкою.

Нова церква, зведена на невеликій віддалі, була тризрубною будівлею. Складалася з ширшої квадратової нави, до якої зі сходу прилягав вужчий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – незначно вужчий бабинець. Наву завершував світловий восьмерик, вкритий восьмибічним наметом, увінчаним цибулястою маківкою на тонкій шиї. Перехід до восьмерика здійснювався через зовні виражені вітрила. Над присінком здіймався стрункий чотирибічний ярус вежі-дзвіниці, вкритий пірамідальним наметом, увінчаним аналогічною маківкою. Стіни церкви були горизонтально шальовані дошками з виділенням верхньої частини вертикальною шалівкою.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Будилович А. Несколько исторических дан-ных о Чернеевской церкви. // nPC. VII. – С. Петербург, 1885. – С. 218-229.

3. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

4. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 82.

5. Будилович А. Несколько исторических дан-ных о Чернеевской церкви. // nPC. VII. – С. Петербург, 1885. – С. 218-229.

6. Там само.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 438. 8, Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.

9. ХЦЖ, 1911. ч. 1. – с. 110.

10. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. – С. 700-713.

11. ПРС. VII – С. Петербург, 1885. – Приложение.

12. Фото з колекції Юрія Диби, Львів.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 451 – 452.