Церква Воскресіння

Розмір зображення: 781:800 піксел

Церква Воскресіння 1692 р. (дерев.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 97].

Дуже давнім способом влаштування своєрідного фундаменту були «стендари» – трохи заглиблені в землю короткі товсті окоренки, які ставились у ряд один до одного по всьому контуру будови. Такі фундаменти можна побачити ще в Степані на Ровенщині, в Тучапах, Холоїві, Цеперові на Галичині.

Джерело: Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. – К.: 1970 р., с. 25 – 26.

с. Цеперів.

Кам’янко-Бузький.

Церква Воскресения Господнього. 1938.

Вже у 1466 р. в селі існувала церква. Попередня дерев’яна тризрубна одноверха, увінчана пірамідальним наметовим верхом з одним заломом і поставлена на потужні стендари була збудована у 1749 р. (деякі джерела подають 1731 чи 1692 р.) коштом дідича Івана Стрілецького. У 1938 р. її розібрали, плануючи перевезти в с. Поршна під Львовом (цей проект не був здійсненим) . В цьому ж році розпочалося спорудження мурованої церкви за проектом Євгена Нагірного. Будівля хрещата в плані, увінчана над середхрестям грушастою банею на світловому восьмибічному барабані. З 1963 по 1989 р. церква стояла зачиненою.

Державний архів Львівської області, фонд 1, опис 29, справа № 1794.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 503.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937, с. 24, 75.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Шематисм всего клира греко-католического епархій соединеных Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рок вод рожд. Хр. 1903. – Перемишль, 1903.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 290 – 291.