Церква св.Миколи

Розмір зображення: 800:585 піксел

Бистриця. Церква св. Миколи Чудотворця, 1907 р. Світлина 1999 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 211.

Бистриця (Ряпідь) Мукачівський район

Церква св. Миколи Чудотворця. 1907. (УПЦ)

Село згадують у документах 1278 р.

Вперше про церкву йдеться в 1692 р. Згадка про дерев’яну церкву св. Миколи з двома дзвонами належить до 1733 р.

У 1765р. до Бистрицької парохії належали села Буковинка, Вільховиця і Дубровиця. У 1797 р. згадують нову дерев’яну церкву. Після зведення кам’яної церкви дерев’яну було перенесено в сусідню Вільховицю.

Згідно з датою над входом, церкву будували з 1903 р. до 1907 р., хоча в архівних матеріалах зазначено 1903 – 1904 роки. Головну роль відіграв куратор Матвій Коструб. Інтер’єр храму близько 1930 р. було оздоблено непоганими розписами, але вони вже перемальовані. Щезли під новою фарбою й імена замовників деяких композицій. Зовнішній ремонт зроблено в 1985 р. Коло церкви стоїть двоярусна дерев’яна каркасна дзвіниця з чотирма дзвонами та дерев’яний хрест на бетонній основі з 1929 р.

У селі є мурована каплиця, яку було збудовано ще до спорудження церкви стараннями та коштом священика Михайла Поповича, який разом з дружиною похований поряд. Коло східного фасаду – поховання ще двох священиків. За усними переказами, каплицю збудовано в 1890 p., і ця дата є досить переконливою, хоч шематизм подає 1903 – 1904 роки. Всередині стіни та склепіння було розмальовано.

З приходом радянської влади каплицю перетворили на лабораторію соковинного заводу. Тепер споруду відновлено греко-католицькою громадою села. З квітня до вересня 1997 р. Василь Танинець та його син Василь провели ремонт каплиці. Живопис оновила Тетяна Петричко з Чинадієва. Ініціювала всю цю роботу невтомна Маргарита Михайлівна Соскида.

Урочисте відкриття каплиці й освячення о. Василем Бабинцем хреста перед каплицею відбулося 28 вересня 1997 p..

До цінних мистецьких пам’яток належить кам’яний різьблений хрест на старому цвинтарі при в’їзді в село, зроблений Т. Новаком у 1890 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 212.