Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1967 р. Історія українського мистецтва

1967 р. Історія українського мистецтва

До початку XV століття слід віднести велику храмову ікону «Преображення» з Бусовиська (Старосамбірщина). В стрункій композиції, за традицією поділеній на дві частини, в позах і виразі постатей, у пейзажі та в колориті, побудованому на контрастах, вражає велична строгість стилю і внутрішнє драматичне напруження, що, по суті, наближує живопис цієї ікони до станильської. Однак кольори, хоч і обмеженої гами, набули тут більшої глибини і свіжості, збагатилися відтінками, контрасти стали звучнішими, виступили в розмаїтіших зіставленнях. Світлі димчасто-блакитні рефлекси на темних драпіровках надали силуетам деякої пластичності, але форми тіла, подібно до архаїчних романських скульптур та до рельєфів на кістці, лишилися невиявленими, недеталізованими.

Верхня частина – урочиста, статична. У центрі зображено щуплу аскетичну постать Христа у сніжно-білих ризах на тлі овальної мандорли (сяйво навколо постаті) холодного синьо-зеленого кольору. Обабіч – пророки Мойсей та Ілля в темному одязі, схилені в покірливих молитовних позах. Постаті нижньої частини – в різних, сповнених руху позах, що яскраво виявляє емоції апостолів, схвильованих видінням на священній Фаворській горі.

Дуже знаменно, що у створенні образу великої емоційної сили значну роль відіграє пейзаж, який домінує в композиції. На блідо-вохристій площині тла відтінку слонової кості, ніжного та теплого, грізно виступають темно-зелені гранчасті масиви трьох скелястих верхів. Пружні, насичені контури чітко виділяють кострубаті форми диких скель у вигляді умовних лещадок.

В узагальненому трактуванні пейзажу з виділеними трьома півколами пагорбами переднього плану помітно деяку спорідненість з пейзажними композиціями фресок Київської Софії («Жертва Авраама» на хорах). Це, безперечно, ще один з наочних доказів спадкоємності традицій мистецької культури Київської Русі, застосування деяких прийомів монументального малярства в станковому. Слід додати, що інтерес до пейзажу – одна з характерних рис українського середньовічного малярства (с. 219 – 222).

Преображення. Ікона з Бусовиська. Початок XV ст. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 218.