Пам’ятки археології
Валентина Неприна, Олексій Коротя, Євген Осадчий, Віктор Приймак
Стоянка неолітична (археол.). В урочищі Молчанське болото на східному краю борової тераси, де стоїть стовп № 44-45.
Виявлена та обстежена М.Рудинським. Обстежена В.Неприною у 1977.
Культурний шар відсутній, поселення задерноване. З поселення походять уламки неолітичного посуду з домішками в тісті органіки та піску, без орнаменту або з ямковими візерунками. Знайдена також крем’яна пластинка та дрібні відщепи.
Стоянка неолітична (археол.). В урочищі Молчанське болото, за 1,0 км на захід від стовпа лісництва № 44-45, на схилі тераси.
Виявлена М.Рудинським. Обстежена В.Неприною у 1977.
В двох шурфах виявлений культурний шар, що залягає в грунті і під грунтом. З поселення походять уламки посудин з ямковою орнаментацією, фрагмент посудини середньодніпровської культури, прикрашений прямим штампом.
[Рудинський М. Я. Мар’янівська станція (з матеріалів експедиції понад Сеймом) / М. Я. Рудинський // Антропологія. – К., 1930. – № 3; Артеменко И. И. Отчет о разведке по Десне и Сейму в 1977 г. : рукопись / И. И. Артеменко, В И. Неприна, А. Н. Загребельный. – С. 22.]
Городище багатошарове (археол.). Розташоване за 1,675 км на північний схід від північної околиці с. Бунякине. Займає мис утворений яром та долиною Молченського болота. Висота над рівнем заплави становить 42 – 44 м.
Виявлене Д.Березовцем у 1950. Обстежене М.Кучерою та О.Сухобоковим у 1971, Є.Осадчим та О.Коротею у 2014.
Городище має форму, наближену до трапеції. Розміри майданчика становлять 90 х 52 м. Майданчик рівний. Мис, на якому знаходиться городище зв’язаний з плато вузьким перешийком. Тут розташований рів, шириною 20 м і глибиною 3,0 м та вал, висотою 4,0 м і шириною 23 м. На вершині валу знаходяться кілька ям скарбошукачів. Північний схил городища ескарпований на висоту 4,0 – 5,0 м. З території городища походять матеріали раннього залізного віку, роменської культури та 7 – 13 ст. Городище заросле лісом.
[Березовець Д.Т. Дослідження на території Путивльського району Сумської області // АП УРСР. – К., 1952. – Т. ІІІ. – С. 251; Каравайко Д.В., Плаксина Е.В., Коротя А.В., Осадчий Є.М. Отчет об исследовании городищ скифского времени в Путивльском районе Сумской обл. в 2014 г. // НА ІА НАНУ. – С. 8 – 10.]
Городище, ранній залізний вік (археол.). За 1,2 км на північ від села, на мису правого високого берега Молчанського болота, утвореного яром і долиною р. Сейм, біля літнього табору ВРХ.
Обстежувалось Ю.Моргуновим у 1977 і В.Приймаком у 1986. Городище має стрілоподібну форму, розміри його – 0,3 км (по осі північ – південь) х 40 – 60 м. Висота його над заплавою – близько 20 – 25 м. З напільного боку простежені погано збережені вал та рів. Майданчик городища розорюється. З городища походять фрагменти скіфської ліпної кераміки. Розкопки не проводились. Матеріали обстежень зустрічаються у фондах ІА НАН України і Сумському обласному краєзнавчому музеї.
[Моргунов Ю. Ю. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции ИА АН УССР в 1977 г. / Ю. Ю. Моргунов, И. И. Артеменко, В. И. Неприна // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1977. – Рукопис – С. 22; Сухобоков О. В. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1986 / ?. – № 22032 – 22035. – С. 86.]
Поселення багатошарове (археол.). В урочищі «Піски» над Молчанським болотом, за мостом через меліоративний канал, на підвищенні між болотом і боровою терасою.
Виявлене М.Рудинським і шурфовано їм у 1928, обстежене Н.Амбургер, І.Артеменко проведені розкопки на площі 250 кв. м.
Потужність культурного шару – 0,6 м. Найбільш ранні знахідки – окремі фрагменти посуду лисогубівської культури та неоліту ямково-гребінцевої кераміки. До мар’янівської культури ранньої бронзи належать дві господарчі ями, їх розмір – 1,5 х 0,4 м, діаметр – 0,5 м, глибина – 0,4 м, У них зустрічались уламки горщиків з невеликими плескатими донцями, орнаментовані ялинковим візерунком з «колючого дроту» та низки ямок між ними, три кварцитових відщепи. Посудини мар’янівської культури на цьому поселенні мали потовщення вінчиків, косо зрізаних назовні.
Серед підйомного матеріалу є шароподібне пряслице з візерунком із «колючого дроту», з кварциту – нуклеуси, відщепи, струг, сокирка. До сосницької культури належать рештки двох жител. Одне має прямокутну форму /12,3 х 7,0 м/, складається з двох камер, поділених порогом, у центрі житла вогнище, діаметром 1,0 м і глибиною 0,2 м у східній камері дві господарчі ями, у західній – три столові ями, ззовні – 3 господарчі ями, що прилягають до південної стінки.
Біля вогнища знахідки сокири, уламків посудин, печини, точильний камінь, скребок, ножеподібна пластина. Житло № 2 за 13 м на північ від першого, дуже зруйноване зольником скіфського часу. Кераміка сосницької культури – тюльпаноподібні горщики, орнаментовані низкою ямок, перлин, наколів по зрізам вінчиків, прокресленими лініями, зубчатим штампом. Бронзові знахідки – кусок дроту та прямокутна пластина, є кераміка з валиками. До скіфської культури належить житло № 3 – це землянка /8,0 х 6,0 м/ глибиною 0,8 м, з господарчою ямою в південно-східному куті /діаметр 1 м, глибина 0,75 м/. В заповненні житла знайдені уламки посудин, з відігнутими вінчиками і проколами під ним, пальцевими защипами по зрізам вінчиків, у глині є домішки піску, товченого кварциту та шамоту. Три пряслиця шароподібної, дископодібної форми та у вигляді відсіченого конусу.
До ранньослов’янського періоду зарубинецької культури належать знахідки амфор, ліпних і лощених посудин та мисок.
Пам’ятка дуже зруйнована кар’єром, але частина шару ще збереглась.
Поселення, бронзовий вік (археол.). В урочищі Молчанське болото за 50 м на захід від стовпа лісництва № 44-45.
Виявлене М. Рудинським. Досліджувалося В.Неприною у 1977.
Потужність культурного шару – 0,5 м. З поселення походять фрагменти горщиків мар’янівської і сосницької культур, з яких перші прикрашені гусеничками, другі – защіпами і прокресленими лініями, є кварцитова пластинка.
[Рудинський М. Я. Мар’янівська станція (з матеріалів експедиції понад Сеймом) / М. Я. Рудинський // Антропологія. – К., 1930. – №; Артеменко И. И. Отчет о разведке по Десне и Сейму в 1977 г. : рукопись / И. И. Артеменко, В И. Неприна, А. Н. Загребельный. – С. 22.]
Курганний могильник (археол.). Між с. Бунякине і с. Гірки, у лісі, за 1,1 км від лісництва на околиці села, ліворуч від дороги.
Відомий за даними Д.Самоквасова Д.Березовця та Ю.Моргунова, які розглядали всі кургани розташовані між с. Гірки і колишнім с. Мар’янівка є однією пам’яткою. У 1988 обстежувався В.Приймаком.
Складається з трьох насипів. Найбільший курган в плані круглий, висотою понад 1,5 м, верхівка пошкоджена грабіжницькою ямою, поряд – на схід і захід – розташовані ще два кургани значно менших розмірів, вони мають насипи, що розпливалися, висотою менш як 0,5 м.
Розкопки курганів між с. Гірки і с. Бунякине проводили Д.Самоквасов і Д.Березовець, однак співвіднести їх з жодною з відомих на сьогодні пам’яток неможливо через неконкретність даних.
[Самоквасов Д. Я. Северянская земля и северяне по городищам и могилам / Д. Я. Самоквасов. – М., 1908. – С. 211; Березовець Д. Т. Отчет о работе СеймскоДеснинской экспедиции ИА АН УССР / Д. Т. Березовець // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1950/2- а. – № 1147. – С. 9; Моргунов Ю. Ю. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции ИА АН УССР в 1977 г. / Ю. Ю. Моргунов, И. И. Артеменко, В. И. Неприна // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1977/?. – С. 22; Сухобоков О. В. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1986 / ?. – № 22032 – 22035. – С.87 – 88.]
Курганний могильник (археол.). На східній околиці села, в лісі, між садибами села і лісництва.
Відомий за даними Д.Самоквасова, Д.Березовця і Ю.Моргунова.
Складається з трьох насипів, пошкоджений технікою і грабіжницькими ямами. Діаметр – до 10 м, висота – понад 1,0 м. В розкопках Д. Самоквасова і Д.Березовця траплялися як урни з трупоспаленням, так і трупопокладання у курганах, вони відносяться до роменської культури і давньоруського часу.
[Самоквасов Д. Я. Северянская земля и северяне по городищам и могилам / Д. Я. Самоквасов. – М., 1908. – С. 23; Березовець Д. Т. Отчет о работе СеймскоДеснянской экспедиции ИА АН УССР / Д. Т. Березовець // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1950/2- а. – №1147. – С. 9; Моргунов Ю. Ю. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции ИА АН УССР в 1977 г. / Ю. Ю. Моргунов, И. И. Артеменко, В. И. Неприна // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1977/? – С. 11 – 12.]
Курганний могильник, бронзовий вік (археол). В урочищі Молчанське болото за 2,5 км на північний захід від стовпа лісництва № № 44-45 на вершині тераси, в лісі.
Виявлений та обстежений В.Неприною у 1977.
Складається з 6 курганів. Один з курганів має такі розміри: діаметр – 12 м, висота – 1,0 м. Розміри інших: діаметр 5,0 – 6,0 м, висота 0,5 – 0,6 м. Був розкопаний один з невеликих курганів округлої в плані форми з крутими схилами, висотою 0,8 м. Насип його складався з жовтого піску, на глибині 0,4 м в ньому знайдений фрагмент горщика пізнього періоду епохи бронзи. Давній горизонт не простежувався, в південній частині насипу є викид жовтого піску довжиною 1,7 м, потужністю 0,25 – 0,4 м. Під насипом, у центрі, виявлена овальна в плані яма, розмірами 1,8 х 0,8 м, глибиною 1,2 м. Кістяк не зберігся, інших знахідок також не було.
[Артеменко И. И. Отчет о разведке по Десне и Сейму в 1977 г. : рукопись / И. И. Артеменко, В. И. Неприна, А. Н. Загребельный. – С. 22.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 928 – 931.