1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Миколи, збудована в 1773 р.

[Таранушенко С. Пам’ятки мистецтва старої Слобожанщини. Харків, 1922, табл. XXV, рис. 7, 81]

За типом плану (центральна дільниця – чотиригранник зі зрізаними кутами) церква в Будках належить до тієї групи пам’яток, які, починаючи з XVII ст., були улюбленими і поширеними на Лівобережжі і, зокрема, на Слобожанщині.

[Найстаріша з цих пам’яток – харківський Покровський собор, що в цеглі відбив форми і конструкції дерев’яної церкви [39]. В XVIII ст. цей тип плану залишається улюбленим і поширеним. За цим типом плану збудовано трибанні муровані церкви: Миколи в Харкові й Вознесенський собор в Хорошівському монастирі та однобанву Покровську церкву в с. Вільшани [40], а також ряд дерев’яних. З дерев’яних на Слобожанщині нами зареєстровано, крім церкви в Будках, ще церкви: Юрія в Лебедині, Михайла в Левківці, Миколи в Солоницівці, Введенська в Введенці. Багато дерев’яних церков цього типу плану збереглося на Полтавщині: Троїцька в Пустовійтівці, Миколи в Вереміївці, Покрови в Малих Будках, Михайла в Коровинцях, Троїцька в Левченках, Юрія в Лозовому, Різдва Богородиці в Вороньках, Миколи в Красній Луці, Катерини в Хоружівці, Різдва Богородиці в ІПилівпі, Покрови в Зінькові; на Чернігівщині: Покрови в Кролевці, Юрія в Великому Усті, Миколи в Печенюгах, Вознесенська в Сосниці, Михайла в Старій Жадовій, Різдва Богородиці в Грем’ячі, Воздвиженська в Коропі; на Запоріжжі: Вознесенська в Деріївці, Миколи в Бабайковому, Юрія в Петриківці, Введенська в Бориславі. Перелічені вами церкви здебільшого триверхі, лише в Будках, Лозовому, Великому Усті та Деріївці – одноверхі; одні з них зразу будувалися одноверхими, другі стали такими внаслідок пізніших відбудов]

Збудована в 1773 р. [4, т. 3, стор. 599]. на дубових підвалинах. Нижні два вінці зрубу стін також дубові, вище – зруб з соснових пластин товщиною 18 і шириною 30 см.

Долівка була вимощена спочатку цеглою розміром 27-30 см і товщиною 4 см плитками, а пізніше її замінили на дерев’яну підлогу.

Головна вісь будови по компасу дає відхилення на 5 проти руху стрілок годинника.

Зовні церква в Будках має зараз один верх – над центральною дільницею, а вівтар і бабинець покриті опуклими дахами – прибанками, під якими сховані заломи. Очевидно, церкву збудовано було на три верхи. У вівтарі в інтер’єрі видно над заломом початок зрубу восьмерика. З часом восьмерики вівтаря і бабинця потрухлявіли і їх під час однієї з реставрацій, можливо, не відновили, а зовсім знесли, перекривши залом плоским плафоном, а зовні покрили опуклим дахом. Залізом вкрили будівлю також пізніш; спочатку вона була вкрита ґонтом. Ремонтів та реставрацій церкви було чимало.

В 1878 р. церкву підважували. Тоді ж було збудовано дзвіницю. Південний і північний рукави прибудовано також пізніше. Притому в південній, північній і західній стінах зрубу вийнято широкі просвіти і зашито знизу частину південних і північних вікон центрального зрубу, які закрив дах рукавів.

Невисокі стіни зрубу вівтаря і бабинця в інтер’єрі м’яко заокруглюють простір, перекритий гранчастим, теж невисоким заломом.

Оформлення простору центральної дільниці в інтер’єрі має інший характер. Заокруглений гранями зрубу стін простір легко підноситься на значну висоту, що майже вдвічі перевищує висоту зрубу стін вівтаря та бабинця. Енергійно зведеним першим заломом простір зрубу стін центральної дільниці переходить в стрункий на вигляд, залитий світлом перший восьмерик. Ще більш енергійно зменшує простір верху другий залом, над яким підноситься уже зовсім невеликий в плані другий восьмеричок – ліхтар, завершений третім заломом, перекритим плоским плафоном.

Центральна дільниця в інтер’єрі справляє враження просторого, щедро освітленого приміщення, у якого висота (ілюзорна) значно перевищує розміри плану цілої будівлі, хоч в дійсності висота церкви менша від довжини плану її. Плани зрубів обох восьмериків акцентують ви-довженість простору центральної дільниці в напрямку схід – захід.

Ошатності будові надають ригелі. У бабинці й вівтарі соковито різьблені ригелі стягують тільки чотири кутки верхніх вінців зрубу стін. В центральній дільниці ригелям як елементам, оздоби приміщення відводиться значна роль. Вони охоплюють суцільним вінцем верх зрубу стін. На 1 м нижче цього вінця між стінами, орієнтованими по сторонах світу, закладено додатково ще чотири ригелі, дещо відмінних від верхніх за мотивами різьби. Другий пояс ригелів в’яже верх зрубу першого восьмерика. Тут ригелі розміщено теж не суцільним віночком: немає ригелів перед східною і західною гранями. Верх другого восьмеричка – ліхтаря зв’язує сволок, покладений в напрямку південь – північ, який тримає ланцюг від панікадила.

Зовні, особливо з півдня й півночі, маси будови скомпоновано так, що церква виглядає присадкуватою, копичкою. Навіть зруб стін центральної дільниці, незважаючи на гранчастість і значний нахил граней всередину, сприймається нижчим за довжину плану дільниці. Це враження підсилюють також форми восьмерика, ліхтаря й дахів над заломами – у всіх. у них поздовжні розміри значно переважають їх висоту. У першому восьмерику горизонтальні поміри мало не втричі перевищують висоту.

Аналіз обмірних креслеників показав, що складання зрубів проводилось не досить уважно, і деякі компоненти на кресленнях виглядають деформованими (в натурі ці деформації непомітні). При аналізі окремі розміри доводилось визначати приблизно.

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центра; ширина центра – апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює довжині дільниці. Західна і східна грані центра дорівнюють 1/2 діагоналі чотирикутника, в який вписується план центральної дільниці, вони на товщину двох брусів довші за південну і північну грані.

Вівтар і бабинець в плані – чотирикутники зі зрізаними зовнішніми кутами, обидві дільниці майже одного розміру (план бабинця в західній частині ширший, а в східній вужчий). Довжина бабинця плюс половина довжини центра дорівнює діагоналі південної половини чотирикутника, в який вписується план центра. Ця ж подвоєна діагональ дає довжину плану будови. Південна грань вівтаря наближається до 1/2 ширини плану центра, а східна грань – 1/2 діагоналі чотирикутника, який вписується в шестигранник вівтаря. Аналогічно визначаються грані бабинця.

Розміри зрубів стін, заломів і восьмериків визначаються розмірами плану.

Висота зрубу стін вівтаря дорівнює ширині плану дільниці, а висота зрубу стін і залому разом – діагоналі чотирикутника, в який вписується план вівтаря.

Зруби стін вівтаря і бабинця мають однакову висоту. Аналогічно складено у них і заломи.

Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює довжині плану дільниці. Якщо на кресленику поздовжнього розрізу церкви в Будках сполучити східну точку стіни вівтаря лінією з верхньою точкою східної грані зрубу стіни центральної дільниці, а цю точку сполучити з західною точкою стіни бабинця, то одержимо прямокутний трикутник. Отже: довжина плану вівтаря: висота зрубу стін центра = висота зрубу стін центра: довжина плану центра і бабинця разом,

Довжина більшого катета цього «золотого» трикутника визначає внутрішню висоту центральної дільниці, а менший катет дає суму висоти зрубу стін і першого залому тої ж дільниці. Складаючи зруб стін, на половині висоти його майстер заклав пару вікон в південній і північній гранях. Висота цих вікон – діагональ квадрата з стороною, що дорівнює ширині вікна. За цим же приписом складено і одвірки західних вхідних дверей. На висоті, що дорівнює довжині південної грані плану центра, закладено лутки круглого вікна; центр цього, круглого вікна міститься на висоті 1/3 повної довжини будови, а також визначається вершиною трикутника, з основою, що дорівнює довжині плану дільниці і боки – ширині плану дільниці. Разом з висотою зрубу стін перший залом дорівнює подвоєній повній довжині плану бабинця.

Повна довжина восьмерика дорівнює довжині південної грані плану дільниці, ширина – ширині плану вівтаря, висота восьмерика і першого залому разом – довжині південної грані плану вівтаря.

Висота другого залому, восьмерика, першого залому і зрубу стін, разом узятих, дорівнює сумі повної довжини плану центра і вівтаря.

Внутрішня висота центрального верху дорівнює ширині зрубу стін дільниці (вгорі). Внутрішня висота центральної дільниці менша за довжину плану будови і дорівнює довжині плюс ширина плану дільниці, або апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює довжині плану будови.

Вікна в восьмерику закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті ‘А довжини зрубу стін дільниці (вгорі). На такій же висоті закладено вікна в ліхтарі над верхнім вінцем зрубу стін восьмерика.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 237 – 239]