Церква св.Параскеви

Розмір зображення: 800:691 піксел

Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 361.

Церква св.Параскеви 1773 р. (дерев.) [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 136; Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987 г., с. 330].

с. Боляновичі.

Мостиський.

Церква св. Параскеви. 1936.

Вперше згадується в документах 1519 р. Є відомості про існування в селі і монастиря. Ерекційний акт парафії надав дідич граф Оссоліньський у 1673 р. Попередня дерев’яна тризрубна однобанна церква була збудована у 1773 р. Під час її ремонту у 1919 р. розібрані хори. У 1939 р. завершилось спорудження нової мурованої церкви за проектом архітекта Льва Левинського. Це хрещата в плані споруда, восьмерик середхрестя якої вінчає грушаста баня з заломом. До чільного фасаду прилягає присінок з двома фланкуючими його восьмибічниками, вкритими меншими грушастими банями.

Державний архів Львівської області, фонд 1, опис 29, справа № 1538.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1179.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1565.

Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині. // Записки чина св. Василія Великого. – Жовква, 1926. – Т. 2, вип. 1, 2. – с. 70 – 104.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 361.