Паспортна інформація

Городище давньоруського міста Вир

Пам’ятка археології

ХІ-ХІІІ ст.

Розміщення:

Сумська обл., Білопільський р-н, м. Білопілля, сквер, розташований в північній нагірній частині міста над берегом р. Криги.

Загальний опис:

Плато городища, що підіймається над заплавою р. Криги на 30 м, має овальну форму, витягнуту зі сходу на захід на 190 м, а з півночі на південь – на 130 м. З південного боку городища збереглися сліди валу. З південно-західного боку проходить рів шириною до 20 м, над дном якого плато городища підіймається на 3-5 м.

Городище складається з дитинця та укріпленого посаду. Площа дитинця – до 2 га, посаду – до 70 га.

Дитинець міститься на північно-західному краю плато, посад – на схід, південь і південний захід від нього. Сліди рову, що оточував посад, прослідковуються по вулиці К. Лібкнехта та південніше Базарної та Червоної площ. Між вулицями К. Лібкнехта та Калініна, на території колишнього посаду, виявлено культурний шар з керамікою ХІІ-ХІІІ ст.

Розкопки проводились на території дитинця. Тут під шаром гумусу товщиною 10 см по всій площі залягає лесовий шар потужністю від 0,4 до 1 м, який утворився з розритих валів. В лесовому шарі зустрічаються знахідки ХVII-ХVIII ст.: керамічний полив’яний посуд, кахлі, фрагменти скляного посуду, мідні монети ХVIII ст.

Під шаром лесу знаходиться чорний горілий з великим вмістом попелу шар часів давньої Русі.

В північно-західній частині дитинця знаходився феодальний (можливо, княжий) двір, відділений від дитинця внутрішнім ровом шириною до 18 м і глибиною до 4 м. Біля південного валу, очевидно, знаходились житла дружинників.

Усередині дитинця була незабудована громадська площа, на території якої не виявлено ні будівель, ні речей. Житлові та господарські споруди розміщалися навколо площі кільцеподібною смугою шириною близько 20 м, що прилягала до валу.

При розкопках виявлено велику кількість житлових і господарських споруд: наземних жител, напівземлянок, погребів та господарських ям. Знайдено багато речей (понад 500). Здебільшого це керамічні вироби: горщики, глечики, світильники, чашки, амфорки “київського типу” місцевого виробництва. На гончарному посуді – 7 різновидів знаків майстрів та 4 князівських знаки. Зустрічаються фрагменти привізної візантійської кераміки.

Серед залізних виробів – гвіздки, скоби, штирі, уламки трубчатих замків та ключ і до них, полі, дужки і обручі від відер, підковки від чобіт, наконечники стріл, уламки шаблі та кинджалу, вудила. Залізні шлаки та куски рубаного кричного заліза свідчать про місцевий характер залізоробного виробництва.

Знайдено кістяні вироби: гребні, ґудзики, ковзани, свистулька з головою лисиці, фрагменти дудки або сопілки; вироби з каменю: точильні бруски, уламки ручних жорен, 25 шиферних пряслиць (на трьох з них – написи, на одному – князівський знак).

Знайдено також прикраси: браслети із скла та бронзи, скляні та янтарні намиста, персні, сережки.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Місто виникло в ХІ ст. на південно-східній, порубіжній зі степом, окраїні Давньоруської держави. В ХІ-ХІІ ст. місто Вир відігравало роль форпосту в боротьбі з кочовиками.

Вперше згадується в літописі під 1113 рік у зв’язку з походом Володимира Мономаха проти половецьких ханів Аепи і Боняка, які обложили Вир. У 1128 р. половці знову підступили до Виру.

У 40-х рр. ХІІ ст. Вир брав участь у грандіозній міжкнязівській боротьбі, що охопила усі давньоруські землі.

У 1147 р. Вир безуспішно облягали війська сина Юрія Долгорукого – Гліба.

У 1159-1160 рр. Вир був резиденцією Ізяслава Давидовича, який у 40-х рр. ХІІ ст. княжив у Чернігові, а у 1150-х рр. неодноразово володів Києвом.

В ХІІІ ст. Вир було спалено, очевидно, під час монголо-татарської навали.

На початку ХІХ ст. вали городища були зруйновані і земля з них розсипана по всій площі городища. Тоді ж на городищі насаджено парк, який було знищено під час Великої Вітчизняної війни. Після війни парк було насаджено знову.

Розкопки городища проводились у 1958 та у 1959 рр. Інститутом археології АН УРСР та Сумським краєзнавчим музеєм під керівництвом кандидата історичних наук В.А. Богусевича.

У 1958 р. через все городище було прокладено траншею по лінії схід-захід та закладено розкоп площею 103 м2. У 1959 р. прокладено траншею по лінії північ-південь, збільшено розкоп 1958 р. на 93 м2, зроблено ще 4 розкопи загальною площею 232 м2 та 2 шурфи площею 8 м2.

Матеріали розкопок зберігаються в Сумському краєзнавчому музеї.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний №: 99.

Основна бібліографія, архівні дані:

Летопись по Ипатьевскому списку.- СПб., 1871.-С.198, 209.

ПЕРЛ.- Т.1.- С.250; Т.2.- С.87, 90; Т.7.- С. 26-27.

Богусевич В.А. Отчет об археологических экспедициях по раскопкам Вырьского городища в 1958-1959 годах (зберігається в Сумському краєзнавчому музеї).