Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

Безволя с

Церква св. Микити

Церква св. Микити

Розмір зображення: 800:541 піксел

Найдавніші згадки походять з 1623 р., з документу про привілей, наданий віленсь-ким воєводою Львом Сапігою. 1 У 1670 р. додатковий привілей надав церкві польський король Михайло Корибут Вишневець-кий. 2 Існуюча дерев’яна церква радинсько-го типу збудована у 1728 р. коштом дідича графа Євстахія Потоцького3на місці давнішої дерев’яної, дуже старої, з маківкою на гребені даху. 4 Тоді ж збудовано дерев’яну дзвіницю, “в’язану в слупи”, 5 та, ймовірно, був виконаний бароковий стінопис. З 1875 р. православна. Частина мешканців не прийняла православ’я, творячи опір насильному переведенню, і перебувала в так званих “упорствующих” до 1906 р. Нова окрема дерев’яна дзвіниця збудована у 1889 р. 6 Один з чергових ремонтів було проведено у 1913 р. 7 Після першої світової війни у 1919-1921 рр. перетворена на костел Воскресения Господнього. 8 Згоріла 27 серпня 1995 р. 9

Це була тризрубна будівля радинсь-кого типу, 10 яка складалася з ширшої прямокутної нави та вужчих прямокутних вівтаря і бабинця. При вівтарі по обох боках розташовувалися прямокутні ризниці. Рівновисокі зруби вкривав спільний двосхилий дах (над вівтарем – трисхилий), гребінь якого над навою вінчала барокова маківка. Стіни церкви були вкриті вертикальною шалівкою з дощок і лиштв. Підвалини прикривав невеликий дашок. Пожежа знищила дах і перекриття, а також – частково вертикальну шалівку стін. 8 Відбудована у 2000 р.

Поряд з церквою збереглася дерев’яна двоярусна дзвіниця, вкрита наметовим дахом, увінчаним цибулястою маківкою на вузькій шийці. Перший квадратовий в плані ярус зрубний, відділений від другого стовпового невеликим піддашшям. Другий відкритий ярус утворюють чотири різьблені колони по кутах з невеликими балюстрадами між ними.

1. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

2. Там само.

3. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 2.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 312a

5. Там само.

6. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 2.

7. Там само.

8. Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. – S. 35.

9. Spłonęła zabytkowa cerkiew w Bezwoli. // Dziennik Lubelski – Lublin, 1995. N207 z 27. 09

10. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

11. Pokropek M. i W. Tradycyjne budownictwo drewniane w Polsce. Budownictwo sakralne. Cerkwie, moleny staroobrzędowców, bóżnice, meczety. – Warszawa, 1996. – S. 88.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 90 – 91.

Вкладені елементи

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 90.
Загальний вигляд з позиції С1. Фото Богдана Мартинюка, 1985 р.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 91.
Загальний вигляд з позиції А2. Фото Богдана Мартинюка, 1985 р.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 71.
Загальний вигляд з позиції А2. Рисунок Оксани Бойко

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 290

Модифіковано : 20.01.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.